Маруся Богуславка – характеристика образу

«Дума про Марусю Богуславку» – це твір, що оспівує великий подвиг української дівчини. Головна героїня чиста душею, тендітна дівчина, але її хоробрості та патріотизму вистачило б на козацьке військо. Не дивлячись на те, що в полоні вона перебуває уже багато років, українська земля не забута нею. Тільки-но почувши знайому мелодію невільників, вона одразу ж прийняла рішення пожертвувати собою заради спасіння стількох невинних душ.

Не зважаючи на те, що головна героїня твору начебто «потурчилася», «побусурманилася», її образ в думі-пісні

не засуджується, а навпаки, возвеличується. Християнська земля все одно залишається для дівчини рідною, наймилішою.

30 літ перебувають козаки-невільники у полоні турецького султана. Вони вже забули, як виглядає сонце та рідне небо. Та на велике свято Пасхи – Воскресіння Христового – обіцяє Маруся визволити їх з полону, адже султан, що є її чоловіком, залишить палац та поїде до мечеті. Марусі спочатку не повірили, та ще й почали проклинати за брехню, але вона – справжня українська жінка. Слово було дотримане, та Маруся не втікала з ними. Як могла вона «отурчившись» та «побусурманившись», повернутися в рідний

край, хоч і боліла за ним дівоча душа.

Найбільша трагедія Марусі в тому, що вона не змогла, як багато інших дівчат, відпустити думки про Батьківщину. Знову й знову виринали в її спогадах батько й мати. Тільки цей вогник спогадів і любові й підштовхнув дівчину на такий ризикований крок. Тяжка історія дівочої долі знайшла своє втілення у багатьох творах української літератури. Про Марусю Богуславку була написана велика кількість оповідань, віршів, п’єс. Факт того, що навіть через багато років твір не забувся, а, навпаки, знайшов своє відображення в нових і нових формах, говорить про високу його майстерність. Дума має важливу суспільно-виховну функцію.