Національний прапор України

Сьогодны український синьо-жовтий прапор зають у більшосты країн світу, не тільки як державний прапор Української держави, перш за все, як символ свободи і відваги. Протягом численних історичних перетворень він символізував боротьбу за національне й соціальне визволення українського народу.

Саме тому серце кожного з нас з трепетом завмирає. коли піднімають національний прапор на якому б рівні це не було. Адже є втіленням споконвічних прагненнень до миру, праці, краса та процвітання нашої землі. У нтому органічно поєднані класичні кольри

неба і землі – блакитний і жовти! Це по суті генетичний код нашої нації, яка може сягнути неба, якщо буде памятати свої корені на землі.

Таке колірне сполучення є одним з найдавніших у сучасному рінноманітті національних прапорів. А походження його вчені повязують згербом князівств аГалицько-Волинського – золотий лев у синьому полі, з’явився наприкінці XIII ст. Приблизно в той же період утворилися і державні символи таких країн як Угорщина, Польща, Чехія.

До цього часу українці використували багато різноколірних стягів (сотенних, полкових, курінних та і т. п.).Тому що монархи часто наймали козаків

для військових походів і давали їм відповідні клейноди, що згодом залищалися за ними.

І лише у XVIII столітті набули розповсюдження прапори, що поєднали блакитний і жовтий кольори. У 1717 році, щоб пошити прапори Полтавському полку, закупили блакитного і жовтого кольрів тканину, а полкову хоругву також виготовили – блакитну з жовтим хрестом. Як свідчили сучасники, гайдамаки Ґонти в часи повстання 1768 року також були вдягнені у сині шаровари і жовті жупани. Так що версія, яка поширювалася більшовицькою пропагандою, про те, що синьо-жовті барви Мазепа запозичив у прапора шведського, є безпідставними. Нам є чим пишатися, і варто завжди про це пам’ятати.