Моє місто найкрасивіший на світі, наш будинок стоїть на березі річки, по якій кожен день пливуть маленькі баржі та човни. З мого вікна дуже добре видно, як вони підіймаються по хвилях, а іноді, коли річка становіться особливо бурхливої, вони як буд-то зникають у річковій піні. Наш будинок біля річки найбільший, в ньому налічується 100 квартир, наша квартира знаходитися на четвертім поверсі, і вікна її виходять на річку.
Мій будинок один з кращих, наша сім’я і всі сусіди живуть дуже дружно, а навесні і восени ми виходимо на суботник, і прибираємо навколо нашого будинку. В минулім році наш будинок пофарбували в небесно-блакитний колір, і тепер він немов краєчок неба, що спустився на землю.
Наша мама посадила під вікнами гарні клумби, а сусіди виростили ціле черешневе дерево, яке щоліта йде на розграбування маленьким дітям, і всім, хто не байдужий до черешні. За усю цю красу наш будинок отримав звання найчистішого в місті, і тепер на стіні під’їзду висить почесна дошка.
Коли в наше місто приїжджають гості вони обов’язково приходять помилуватися річкою, і дуже дивуються, коли бачать на березі такий гарний і чистий будинок.
Моя сім’я складається з п’яти чоловік: мами, тата, і мене з сестрою. моїй сестрі всього п’ять років, але вона вже доросла і сама прибирає за собою кімнату, ніколи не розкидає іграшки. Наша квартира складається з п’яти кімнат: дитячої, вітальні, кухні, ванної та передпокою, також у нас є балкон. Всюди дуже красиво і просторо.
Кімната мами і тата найкрасивіша в квартирі, вона обклеєна червоними шпалерами і в ній постійно темно, тому коли ми приходимо до мами і тата, нам завжди хочеться спати.
Наша дитяча, теж дуже красива, шпалери на стінах немов живі, тому що зображені на них дикі тварини завжди здавалися нам з сестрою прийшлими з чарівної казки.
У мене є свій комп’ютер, за яким я зазвичай роблю уроки, але найбільше в нашій квартирі я люблю кухню, яка так і світитися від маминої турботи. Саме в цьому місці збирається наша сім’я. мама готує смачні пироги і наше улюблене блюдо – борщ, ми всі сідаємо за стіл і чекаємо з роботи тата, кроки якого чуємо вже з передпокою. Тато йде у ванну, вмивається і миє руки, а потім вже сідати за стіл, ми з великим небажанням робимо теж саме, після нагадування мами. Наша ванна знаходитися поряд з кухнею, тому робимо ми все це швидко і біжимо назад, щоб послухати папу, який завжди розповідає, щось цікаве.
Коли нам нададуть слухати тата ми виходимо на балкон, щоб залишилися від вечері крихтами погодувати птахів. З балкона нам відкривається вид на все місто, і на мою школу, і на садочок сестри, а вдалині ми можемо побачити місце, де працює тато. Я дуже люблю свій будинок і квартиру.