Опис снігу

Нарешті наступила зима, яку ми так давно чекали. Вулиці почали потихеньку засипатись дрібним сніжком, який плавно лягав на землю і не думаючи зупинятись. Я спостерігав з вікна за цим казковим дійством.

Маленькі сніжинки кружляли у таночку навколо ліхтарів,ніби кликали мене вийти на двір в їхню казку. Я довго ще дивися на вулицю і бачив як візерунчасті, кришталеві шедеври, летіли все скоріше і скоріше на землю, перетворюючись в невеличкі замети.

Коли ранком я вийшов на першу зимову прогулянку, я був вражений цим білосніжним дивом. Падав

красивий, пухнастий, густий сніг, лоскочучи мої рожеві від морозу щоки та ніс. Повно дітей носилося по дворі і грали в сніжки, каталися на санчатах, лунав веселий сміх. Щасливі малюки бігали з вереском та не могли нарадуватись сніжним подарунком зими. Сніг легенько похрустував під ногами. Навіть в повітрі відчувався запах радості.

Та не пройшло навіть тижня як зимові чари зупинилась. Сніг почав зникати із землі, перетворюючись в брудну воду на асфальті. Сніжинки тепер не були схожі на маленькі, білі мерехтливі, зірочки, а все більше нагадували брудні грудки. Я пройшовся по вулиці, а маленькі грудки снігу падали

мені на пальто і відразу танули. Пальто ставало неприємно мокрим. Сніг уже не був подібний до справжнього, та і настрій уже був не такий приємний як раніше.

Та наступного ранку все знову змінилось. М’який пухнастий сніжок знову осипав холодну брудну землю, іскристо переливаючись, і невдовзі все було покрито мерехтливим чистим сніжком. Я просто обожнюю зиму за її казковість, дивовижність та непередбачуваність.