Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького («Чорна рада» Куліша)
Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі «Чорна рада»
Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі «Чорна рада» показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі — українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту.
Сомкові автор симпатизує, милується
Вій був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об’єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від
Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:
«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рада устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»
І все ж він мужній, благородний, відваги йому не бракує. Загибель Сомка автор розуміє як трагедію цілого народу. Іван Брюховецький — протилежність Якиму Сомку, бо він уособлює в собі всі негативні риси характеру: лихий, підступний, лицемірний, жорстокий. Це людина без совісті і честі; він гірше за Сомка гнітив народ.
Дуже любив владу, тому підкупом та обіцянками зумів привернути на свій бік більше прихильників козацької старшини і навіть московських представників. Здобувши владу, він жорстоко розправився з тими хто підтримував Сомка.
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника Ніжинського, полковника Лубенського, осавулів та інших полковників заслана на Москву, котрих на Сибір заслано немало старшини козацької», — повідомляє «Літопис Самовидця».
Отже в образі Сомка автор втілив почуття патріотизму бо його турбує доля свого народу землі. Брюховецький — уособлення всього лихого, що призводить до кровопролитної війни.
Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького («Чорна рада» Куліша)