Ніколи не стане благородною, доброю, чуйною та людина, яка в дитинстві не була гарним сином чи ніжною донькою. Тому кожен із нас має подумати, наскільки він зобов’язаний перед своєю матір’ю.
Скільки безсонних ночей провела вона над колискою маленької дитини. Скільки турбот віддала вона, поки ми підросли. Та й зараз вона турбується про тебе, юначе. Адже мати готова пожертвувати всім, віддати все, аби тобі було добре. То невже тобі не хочеться також зробити що-небудь для неї, щоб віддячити за її турботи.
Тому намагайся частіше допомагати їй по господарству. І ніколи не лінуйся частіше писати їй листа з табору відпочинку чи з відпочинку біля моря. Якби ти міг побачити, яке для неї щастя кожний рядок, кожне слово, написані тобою, з якою гордістю і ніжністю буде вона розповідати про твої новини за межами дому. І якби ти бачив вираз її обличчя, чула інтонацію, з якою вона розповідала про написане тобою, то ти б згоден був би писати матусі щодня.
Шануйте своїх батьків, радуйте їх своїми успіхами й досягненнями, знайте, що й ви колись будете батьками.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Завжди залишайся людиною твір. Зів'яле листя у серці і пам'яті поета. Кайдашеві звички. Краса образу наталки полтавки. Моя подорож до києва на англійській мові.
Посмішка матері