Розпочинається поема із роздумів автора. Він вказує, що все на світі є марнота, адже проходить та минає. Вічною залишається лише воля народу. Шевченко словами поета звертається до українських лицарів – гайдамаків. Він хоче повернути їх знову на України. Її ж, як і рідну мову та історію, забувати ніколи не можна.
Передмовою до поеми є розділ Інтродукція». Це своєрідна історична довідка. Автор розповідає про середовище та час, в котрому зародився гайдамацький рух.
Польща та Україна потопали в марнославстві та шикуванні магнатів. Їхня наглість та свавілля настільки стали великими, що селяни вже не могли цього терпіти. Від постійної боротьби за манти, по швах тріщала і велика Польська держава. Усі старання жвавого Понятовського трохи приструнити магнатів, бажаного результату не дали. Надто далеко вже зайшла справа.
За цих умов не було іншого виходу, окрім повстанської боротьби. Збираючись вкупці, гайдамаки готують зброю на ворогів.
В наступних розділах читач знайомиться з Яремою Галайдою. Будучи сиротою, хлопець повинен був сам заробляти на себе. Відтак він найнявся на роботу до місцевого жида. Попихали та керували євреї цим славним хлопцем, як самі того хотіли. Єдиною відрадою в житті молодого хлопця була кохана Оксана, вона ж дочка титаря.
Зустрівшись вкотре із дівчиною, Ярема переконує її, що незабаром стане відомим та багатим. Саму ж Оксану він обов’язково засватає, а тоді обдарує найкращим вбранням.
Допоки молоді воркували, в дім титаря увірвались конфедерати. Вони вимагали грошей та почали катувати свого бранця. Не зміг цього витримати титар, та не сказавши своїм вбивцям нічого, віддав душу Богу.
Вбігши в дім, Оксана від побаченого знепритомніла. Конфедерати забрали її із собою.
Тим часом славетне козацьке місто Чигирин готувалось до повстання. На возах було повно зброї. Священики похили між повстанцями та наче яйця на Великдень, освячували зброю.
В Чигирин з’їхалась козацька старшина з усіх куточків країни. Прибуло сюди і багато представників українського духовенства. Відбулась служба Божа, а опісля взяв голос і дяк. Він закликав знищити ворога та порятувати знедолену Україну.
Збирався в Чигирин і Ярема. Він йшов понад Дніпром і думав про свою кохану Оксану, проте як незабаром повернеться до неї. Думав молодий козак і про свій народ, його важкі страждання та майбутнє повстання. Хлопець добре розумів, що може й загинути та вже ніколи не побачити кохану.
Ляхи ж веселились та й думки не мали, що час їхнього панування вже зовсім вийшов. Незабаром почнеться страшна розправа на ними.
В Черкасах Яремі вдалось зустрітись із загоном Залізняка. Від гайдамаків тут дізнався про те, що титар вбитий, а Оксана викрадена. Не було вже спокою козаковому серцю. Він швидко записався і собі до загону.
Повстанців щодня ставало все більшим. Згодом воно охопило вже цілу країну. Вслід за гайдамаками вирушали і малі, і старі. Помста була страшною та кривавою. Усіх ляхів було вирізано. Не жаліли повстанці і жінок.
Ярема, не тямлячись від люті, і вдень, і вночі мстився за свою кохану. Перебуваючи із Залізняком в Лисянці, Ярема знову зустрічається із своїм колишнім господарем-жидом. Від нього дізнається, що Оксана знаходиться у цьому ж таки місці. Разом із панами вона захована за мурами будинку. Вже не було тоді перешкод для козака. Він знайшов свою кохану та її непритомну привіз у Лебедин. Коли дівчина прийшла до себе, вона побачила біля себе черницю. Їй вона і розповіла про нещастя та викрадення, а та у відповідь, повідомила дівчини, що привіз її сюди Ярема.
Галайда, як і мріяв колись сумними вечорами, став відомим та заможнім.
Велике батьківське горе описує автор. Це горе славного Гонти. Хоч як не хотів він, та все ж вимушений був власноручно стратити синів-католиків. Їхнього ж вчителя він убивав із особливою жорстокістю. Гонта заборонив хоронити за християнським звичаєм усіх католиків. Та коли усі поснули, підійшов він до своїх синочків та, забравши їх у поле, похоронив по-християнськи.
Майже рік тривало гайдамацьке повстання. Кров’ю була залита уся країна. Автор щиро сумує за тими славними часами, коли козаки зуміли помститись своїм ворогам.
Як і усім іншим війнам, і цій прийшов вкінець. Гонта був довго катований перед смертю. Дізнавшись, що побратима вже немає серед живих, покинув цей світ і Залізняк. Гайдамаки розійшлись хто куди, а Січ було зруйновано.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Моє ставлення до сучасних емігрантів українців. Проблема сімейного щастя в драмі ляльковий дім. Символіка назви роману злочин. Твір на тему кайдашева сім'я. Твір на тему книга в моєму житті.
Скорочено «Гайдамаки» Тараса Шевченка