Події розгортаються у 1654 році. Богдан Хмельницкьй закликає піти війною проти ляхів, для цього коло замку Буша скликається загін козаків, який після благословляється у церкві, готується до бою. Жінки роздають кожному заброю та харчі.
Дочка сотника на ім’я Мар’яна, нудиться та сумує. На війну пішов Антось, дівоче кохання, але так і не повернувся. Дуже давно її батько віднайшов у лісі хлопчика, який був непритомним. Він вирішив забрати його до себе та виховувати як власного сина. Антось та Мар’яна ростуть як брат з сестрою, але з часом між ними спалахує ніжне почуття.
Зненацька залунали крики трьох хлопців, які билися із ляхом. Дід Шрам стріляє у ляха і той падає на землю. Упізнавши в ньому Антося, юнакові надають першу допомогу та починають лікувати. Мар’яна тішиться від радості, а от Антось картається думками, що насправді він поляк та католик. Під час бою, він отримав поранення, а один магнат впізнав у парубкові риси померлого князя на ім’я Петро Порецький.
Антось частково пам’ятав моменти зі свого дитинства, але після того, як його виростили у сім’ї українського сотника, він був упевнений, що козацького роду.
Коли Антось все – таки вирішує зізнатися дівчині хто він насправді, вона говорить, що відтепер між ними все скінчено, бо кохання з ворогом не може існувати.
Парубок намагається переконати дівчину у зворотньому, а також говорить, що поляки так само страждають, але дівчина непохитна у своїх преконаннях: неможливий мир між католиками та православними, або панами та селянами. Антось знову намагається довести Мар’яні, що любить Україну, так само, як і рідну землю. Він не вважає правильним те, що прості люди борються між собою через те, що пани та попи не можуть порузумітися між собою.
Жахлива звістка приходить до людей: увесь загін отримав поразку під Кам’янцем, також поліг наказний гетьман. Сталося це через невідому зраду.
Палац Порецьких збирає шляхтичів. Молодий князь впадає у очі кожній жінці, найбільше ним захоплюється Ядвіга. Засмучений Антось ніяк не може змиритися з думкою, що з Мар’яною все покінчено. Він навіть говорить, що треба зікінчити цю дурну боротьбу між народами, що дарма проливається невинна кров. Його сприймають як бунтаря та зрадника. Чарнецьким він був забраний до війська, що рушає на придушення правовірних.
За наказом Богуна, укріплюється замок Буші та очікується з’єднання з військами Хмельницького. Загони ляхів йдуть під приводом Потоцького та Чарнецького.
Жінки з дітьми, а також старі біжать до замку, де їх чекає захист. Мар’яна командує обороною замку, а чоловіки стають на захист містечка, що знаходиться біля замку. Готуються бо бою: на мури замку витягають гармати, готують казани, у яких знаходиться кипляча смола та окроп.
Коли розпочався штурм, чоловіки до останнього трималися мужньо та боронили замок, але закінчилось це загибеллю майже кожного з них. Сотника взяли в полон та пообіцяли вбити, якщо той не здасть їм замок.
Мар’яна, яка стояла на валу, продовжувала командувати обороною. Думки про Антося мучили її. Раптово прилітає стріла разом з запискою, у якій йдеться, що ляхи відправляють до них парламентара. Ним виявився Антось, який передав від Чарнецького, що обіцяє залишити в живих всіх оборонців, при умові, що вони здадуться. Також, він говорить дівчині, що в бою він не поранив жодного українця, та досі її кохає.
Мар’яна, розтанувши від цих слів, говорить, щоб той приходив бо байраку, де потім пробереться до храму. Незадовго до цього, батько дівчини сказав їй про те, що у льосі під церквою знаходяться бочки, у яких є порох. Ними треба буде скористатись для того, аби знищити ворожу армію.
Мар’яна, на чолі з жіночим військом, несамовито та мужньо вступає в нерівний бій. Разом з Катрею, дівчина біжить до льоху, де вони готують бочки для підриву. Слідкувати на гору за тим, щоб зібралось якомога більше ворогів, йде Катря.
В той час Мар’яна чекає на Антося. Коли він прийшов, то говорить, що піде заради неї на все, навіть на загибель. Закоханні віддаються на останок своїм почуттям. Згори пролунав сигнал від Катрі. Мар’яна підпалює бочку з порохом.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Твір-роздум вчинок яким я пишаюсь. Твір-роздум на тему роль природи. Характеристика скруджа. Що таке вихованість твір на морально-етичну тему. Автобіографічний характер психологічного есе джакомо джойс.
Скорочено «Облога Буші» Михайла Старицького