Скорочено «Повість минулих літ» Нестора Літописця
Заснування Києва
Було три брати: старшого звали Кий, середнього – Щек, а зовсім молодшого – Хорив. Брати мали прекрасну сестру, ім’я якої було Либідь. І сиділи брати на трьох горах. Кий сидів на тієї, що є зараз узвізом Боричівим. Гора, на якій сидів Щек зараз зветься Щекавицею, а місце, де сидів молодший брат – Хоревицею. Ось якось вирішили вони заснувати велике місто, а назву йому дали на честь старшого брата. Отже, місто стало називатися Київ. Біля нього знаходився ліс, де добре ловився усіякий звір.
Багато хто стверджує, що Кий –
Напад хозарів
Після того, як померли великі брати Кий, Щек і Хорив, а разом із ними ще й сестра їх Либідь, поляни почали зазнавати величезних утисків з боку інших народів. До таких народів слід віднести древлян, хозарів та інших. Але найсміливішими виявилися хозари. Вони почали вимагати у полян данини. Ті, недовго думаючи, вирішили віддати їм данину у вигляді мечів, які вони позбирали з кожної хати полянина. Хозари, зібравши данину, понесли мечі до своїх володарів, щоб показати здобутки. Володарі спитали у свого хозарського народу про те, звідки вони принесли данину. На що ті вказали на місце, що знаходилося на горах біля могучої річки Дніпро.
Ці мечі прийшлися не до вподоби володарям хозарів, бо зброя полян була гострою з двох боків і це означало, що вони повернуться за своєю даниною та ще й за більшою. Так воно і сталося: володіють поляни над хозарами й досі.
Помста княгині Ольги древлянам
Після того, як чоловік Ольги помер від рук древлян, залишилася вона сама у Києві зі своїм маленьким сином Святославом. Але древлянам смерті князя київського було замало і вони зажадали дещо більшого. Тому вони вирішили захопити ще й Ольгу для того, щоб їхній князь Мал мав змогу одружитися на неї. А з сином княгині вони вирішили робити все, що захочуть. Тому відправили древляни кращих своїх мужів, яких було аж двадцять, для здійснення цього ганебного наміру.
І одразу ж Ольгу повідомили, як тільки древляни опинилися на землях київських. Вона вийшла до них із питанням : «Чого прийшли до нас, гості любі?» А древляни й кажуть: «Приплили ми, княгине, на човнах до тебе. Вбили ми мужа твого, бо грабував та знущався він над народом нашим. А тобі пропонуємо стати дружною князя Мала, бо він добрий і народ у нього добрий».
Розумна княгиня Ольга сказала, що їй подобаються слова древлян, і тому наказала їм йти відпочивати у човнах. Сама ж відала розпорядження, щоб на теремному дворі почали копати великі та глибокі ями. Настав ранок, і княгиня позвала гостей. За її наказом, занесли кияни ворогів свої на човнах аж до ям, куди й кинули їх. Почали благати вони про спасіння своє, тоді Ольга наказала їм обрати кращих мужей та прислати до неї, бо без цього кияни не дозволять ій стати дружиною їхнього князя. Цих кращих мужей вона закрила в печі, де вони й померли. Влітку 946 року зібрала Ольга найкращих воїнів, щоб ті повбивали древлян. І зустрілися два народи на полі бою.
Київський народ був сильнішим за ворогів, тому й одержав перемогу над ними. Ольга пішла до Іскоростеня, бо саме тут помер її чоловік. Довго вона не могла взяти це місто. Але потім звернулася до жителів міста з наступними словами: «За мужа я свого вже помстилася. Тепер я хочу від вас лише данини». Але в них не було чим платити, тому хитра княгиня попросила в якості данини горобців та голубів.
Древляни дуже зраділи цьому, та почали збирати. До пташок Ольга наказала прив’язати трут. Ввечері пташки повернулися до своїх рідних місць, і тоді покрило вогнище весь Іскоростень. Ось так відважна княгиня помстилася за смерть коханого.
(6 votes, average: 3,50 out of 5)
На тему пігмаліон твір роздум.
Скорочено «Повість минулих літ» Нестора Літописця