Починається роман з опису весняної природи, опису околиці села, портрета юнака та співу дівчини-красуні. Юнаком виявився головний герой Нечіпор. А дівчину, як потім виявилось, звуть Галею.
Потім дія переходить на 20 років назад до тих часів, як кріпаки отримали волю. У селі Піски з’явився незнайомий чолов’яга. Шукав він старого Окуня, але той вже помер. Чоловік розповів, що є сином померлого і назвався Остапом Хрущом з Донщини.
Декілька місяців потому його було прийнято до громади. Остап почав працювати, одружився з селянською дівчиною Мотрею. Але навесні вирішив Остап вирушити на Дон. Через декілька місяців звідти запитали про нього. А ще через декілька тижнів Хруща привели в село у кайданах і посадили. Мотря в той час вже була вагітною. Через деякий час вона народила сина Нечипора.
Життя Мотрі та сина було важким. Люди в селі не визнали їх. Хлопець ріс вовчкуватим. Працювати він почав з 12 років. Змінивши декілька місць, він почав пасти отару із старим Уласом.
Від діда в 17 років Чіпка вперше почув про те, хто був його батько. В той час було скасовано кріпацтво.
Після смерті діда Уласа хлопець вирішив, що пастиме отару наодинці, але сільська громада не схотіла його приймати. Хлопцеві довелося взятися за плуг.
У другій частині розповідається про історію села. Оповідає Панас Мирний в романі ще про одну сім’ю: січовика Мирона. Його найстарший онук Максим спочатку почав освоювати працю хлібороба, але душа хлопця прагла волі. Він вів себе дуже розгульно. Поведінка хлопця призвела до того, що Максим опинився серед москалів. Родина кілька років не знала нічого про Максима. Батьки Максимові померли, не дочекавшись сина.
Юнак за часи відсутності дуже змінився: навчився грамоти, багато читав, покинув пиячити. У місті, де був у той час Максим, жила дівчина на ймення Явдоха. Максим у неї закохався, а згодом одружився. З Явдохою Максим повернувся до села та почав будувати собі хату…
І знову автор звертає увагу на Чіпку. У парубка відібрали землю, тому що з’явився небіж померлого хазяїна земельного шматка. Чіпка знавіснів від несправедливого життя і пішов шукати правди. Але той чоловік,до якого він прийшов за порадою, тільки почав споювати юнака та розповідав йому про те, що справедливості взагалі немає. Хлопець почав пиячити та бешкетувати. Матері важко було все це бачити. Вона пішла з дому. Чіпка ж пиячив та гуляв щодня без зупину.
Товариши, з якими він пиячив підмовили хлопця на крадіжку. Вранці селянам стає відомо про нічну крадіжку, під час якого вбито сторожа, а Чіпка спокійно спить вдома після добрячої дохи горілки. Через деякий час Чіпку заарештували., але потім відпустили.
Добре погулявши. Поборовшись за волю та права селян, Чіпка повертається до матері, просить в неї пробачення.
А з приходом весни хлопець займається господарством, забирає матір до себе. Повертає він дружбу з селянським подружжям Грицьком та Христею. А вечорами кудись зникає…
Серед селян Нечипор здобуває повагу. Згодом Чіпку обирають гласним, він потрапляє на моськи вибори, де стає членом управи. Але панам це не подобається, вони знаходять справу про крадіжку та вбивство і виганяють Чіпку з управи…
Парубок повертається додому і тут дізнається, що його приятель Максим тяжко занедужав. На Максимових очах він і помер. Чіпка бере Явдоху до себе в дружини. А згодом Явдоха теж помирає.
Далі в романі розповідається про весілля Чіпки і Галі, про яку згадується на початку роману, та життя подружжя.
Згодом Чіпка повертається до своїх старих товаришів, пропадає десь вночі та пиячить. Став Чіпка на слизький шлях. Перепившись горілки, він стає роздратованим. Дістається від нього також матері та дружині. Його хата перетворюється у притон. А згодом стало відомо, чим вночі займається Чіпка.
Він грабував та вбивав людей. Галя, взнавши про розбійне життя чоловіка, повісилася. А мати злягла від тяжкої образи.
Чіпку заарештували і після суду відправили на каторгу. Мати його занедужала и через рік після того, як він з каторжанами пройшов через село, померла.
Хата Чіпки довгий час стояла пусткою, а потім її викупив Гершко і зробив там шинок.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Мий робочий день. Моя улюблена поезія в симоненка. Писемна творчість андрія малишка. Подаійне коло. Твир-роздум жика берегеня роду.
Скорочено “Хіба ревуть воли, як ясла повні” Панаса Мирного