Твір на тему: Війна – жорстокіше немає слова

Один із поетів-фронтовиків писав « Війна – жорстокіше немає слова…» Це страшне слово викликає страх, біль, і є причиною смерть. Більше 50 років пройшло з того часу, яка закінчилася кровопролитна і жахлива війна. Важливо, щоб люди не забули тих страшних уроків історії.

Тоді Батьківщині потрібні були її герої, які захистять свою землю, стануть на опір ворогу. Таких людей знайшлось чимало, тих, ціною свого життя стояв стіною перд жахливим ворогом. Література не могла залишити ці події. Саме вона оспівала ці чудові події для майбутніх поколінь?

Не

можна так просто визначити цінність подвигу на тій війні. У подвигу немає ні часу, ні місця, ні особистості. Олександр Матросов не думав про те, як йому здійснити подвиг, коли кидався вперед і закривав своїм тілом ворожий кулемет. Такий же Микола Гастелло, що спрямував свій літак на танки ворога. Цих подвигів безліч, їх не можна порахувати і достойно оцінити. Іноді ніхто навіть не знає про здійсненний подвиг. Прикладом може слугувати історія Андрія Соколова в «Долі людини» М. Шолохова. Ця людина пройшла через весь жах фашистського полону.

В тому же оповіданні М. Шолохова описується подвиг військового

лікаря, який був в полоні з Андрієм і все одно виконує свій обов’язок. Свою справу він зробить і в ночі, і в день, і в полоні.

Борис Польовий також показує приклад великого подвигу. Олексій з «Повісті про теперішню людину». Маючи протези, він все одно відчуває себе повноцінною людиною, і йде до мети. Він долає сам себе, приймає відповідальність. Його самопожертва стає прикладом для багатьох. Цю тему підіймає В. Бикова в повісті «Сотники».

Письменник показує, як зрада змінює на гірше сміливих і чесних людей. Рибалка – партизан, який пізніше зрадив свої братів по зброї. Сотников же, навпаки, до кінця вірний своєму моральному обов’язкові. Подвигом Сотникова стала його самопожертва, його смерть. Письменник показує, наскільки важкий шлях до істинного подвигу.

Війна скінчилася, але пам’ять про неї залишиться в наших серцях й надалі. Ми, нащадки безсмертних в своєму подвигу воїнів, не можемо забути їх. Тільки так ми самі зможемо зберегти мир, злагоду та тих, кого любимо.