Home ⇒ 💗Стефаник Василь ⇒ У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника «Камінний хрест»)



У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника «Камінний хрест»)

Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела — це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат — він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). А писав він не про ліси і полонини, а про трагедії людські. Чому? Чи не бачив чудової природи? Чи не любив її?

Мені здається, саме тому й писав він страшно, бо боліло йому дуже… Його Батьківщина — це просто рай. Тут би жити людині

й радіти. Але люди тікають з його рідних Карпат, кидають рідну землю…

Новела «Камінний хрест» — це ще одна сторінка трагедії західноукраїнського селянства. Іван Дідух, головний герой твору, змушений покинути рідне село, своє господарство, яке наживав потом і кров’ю: «То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали». Він, як і тисячі селян Західної України, вирішив вибратися в далеку Америку, в прославлений «обітованний край». Він їде туди заради своїх дітей — сини почули про Канаду, про райське життя в ній і не хочуть більше лишатися в Галичині, терпіти злидні.

А

Іван весь вік прожив тут, у цьому гуцульському краї. Тут би хотів і померти… Куди йому вириватись в таку далеку путь, за океан? Адже він вже старий, немічний.

Дістався Іванові у спадок піщаний горб — це і вся земля! На цьому горбі і підірвав Іван своє здоров’я: носив важкі мішки з гноєм, удобрював землю. Оберігав його, як дитя. На ньому ж хотів і бути похованим. Перед від’їздом до Канади він затяг на горб камінний хрест, де викарбував своє і жінчине ім’я. Іван знав, що вже ніколи не повернеться на Батьківщину. А цей хрест — це його умовна могила, а для односельців — пам’ять про сусіда,

Особливо вражає в новелі сцена прощання з сусідами. Вона нагадує похорон. Але ж люди ще живі! Вони ніби ховають себе живцем.

Василь Стефаник передав почуття тих, хто їхав за океан ще в ті далекі роки (мається на увазі еміграція кінця XIX ст.).

А що діється на Україні зараз? Люди їдуть, шукаючи притулку десь у чужих світах. Ідуть, шукаючи достатку, матеріальної рівноваги.

Чи всім їм там добре, на чужині? Хто знає. Може, комусь і краще. А хтось, можливо, тужить і в ситості. Бо не той там сніг. І солов’ї не ті. І матіолою не пахне вечорами.

Мені дуже хочеться дожити до того часу, коли наша Україна стане багатою й економічно незалежною. Щоб не їхали наші люди світ за очі у пошуках кращого життя.

Коли це буде? Сподіваюсь — буде. Бо нам тут жити. І дітей ростити. І пісень співати.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Коротко про роман баладу дім на глрі.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Символічність образу камінного хреста в новелі Стефаника «Камінний хрест» Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. «Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,— захоплено писав Михайло Мочулевський,— ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання....
  2. Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою Стефаника «Камінний хрест») Розпочати свій твір я хочу спогадами про зустріч Василя Стефаника і Гната Хоткевича. Якось письменник-новеліст запитав письменника-романіста: Як ви можете так багато і легко писати? Хоткевич відповів: «Бачите, така несправедливість на цьому світі....
  3. Скорочено «Камінний хрест» Василя Стефаника Не легке життя довелось прожити Іванові Дідуху. Круглою сиротою хлопець залишився ще як служив у цісарській армії (а служив він 10 років). Коли ж повернувся, зустрів хату пустою. Та довелось молодому хлопцеві самому вчитись газдування. Поява сім’ї змушувала чоловіка працювати ще більше. Невеликий шматок поля, котрий Іван називав горбом, був найгіршим в селі. Проте цей...
  4. Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Василя Стефаника (новела «Камінний Хрест») Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів....
  5. Взаємозв’язок усього сущого на землі (за новелою Стефаника «Камінний хрест») На межі ХІХ-ХХ століть у літературі та мистецтві в цілому утверджується новий стиль — експресіонізм (фр. expression — вираження). В українській літературі його започаткував В. Стефаник, традиції якого підтримали Тодось Осьмачка, М....
  6. Герої новел Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника — оригінальне явище світового рівня. За словами Франка, Стефаник — «може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка». Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його «поетом мужицької розпуки»,...
  7. Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю Коцюбинського «Тіні забутих предків») 1 варіант Повість «Тіні забутих предків» змістом і стилем займає у творчості Коцюбинського своєрідне місце. Це — художнє відкриття загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, яка протягом століть була відірвана від великої України....
  8. Трагічне явище української еміграції в новелах Стефаника Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» — то гостра соціальна драма, трагедія людського життя; безвихідь, прірва, з якими віч-на-віч зустрілося західноукраїнське селянство, що змушене було кидати рідні землі й шукати щастя далеко за їхніми межами....
  9. Роздуми над сенсом життя у Творах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про вічне — життя і смерть, добро і зло....
  10. Скорочено «Іван Іванович» Миколи Хвильового Знайомство з Іваном Івановичем – головним героєм повісті.  В молодості Івана Івановича було відраховано з університету з третього курсу за надмірне філософствування, вільний хід незалежних думок. Він здобував юридичну освіту. Але доля не відвернулася від головного героя. Іван Іванович отримав будинок на затишній та чистій вулиці Томаса  Мора. Живе він в нещодавно збудованому хмарочосі. За...
  11. Трагічна доля Василя Стуса Василь Стус – це ім’я сьогодні відомо всім. Але трохи більше десятка років тому це ім’я було під суворою забороною. Це ім’я пов‘язували з загрозою для країни. Це ім’я викликало почуття страху у правителів, але не у простих людей. Так ким же був Василь Стус,...
  12. Твори з літератури для 8 класу Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко,...
  13. Гуманізм новел Стефаника Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді завжди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагненнями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьовані, або безнадійно нещасливі....
  14. Тоталітаризм — це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ (за романами Івана Багряного та Василя Барки) У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі....
  15. Ідейно-художній аналіз новел «Новина», «Кленові листки» Василя Стефаника Василь Стефаник дуже любив дітей. Дітям він присвятив найліричніші свої твори — новели «Новина», «Катруся», «Кленові листки». Родинні драми, зумовлені соціальними причинами, відображені в новелі «Кленові листки». Головна дійова особа — заробітчанин Іван....
  16. Трагізм селянської долі у новелах Василя Стефаника …У новелах Василя Стефаника не промайнуть заковані в лати лицарі і не схрестять зброю в смертельному герці, не зустрінуться чарівні мавки і феї. Не про народних героїв-богатирів України, що ударом кулака збивають дикого степового коня, носять при боці двопудові шаблюки і стинають ними голови ворогам, розповідає Василь Стефаник....
  17. Твір за новелою Івана Франка «Сойчине крило» Незвичайний твір «Сойчине крило» – кращий зразок пізніх новел  Великого Каменяра. Дивний підзаголовок «Із записок відлюдька» свідчить про те, що автор порушує філософську проблему буття. Все, що відбувається у творі – це наслідок нещасливого кохання. Ми бачимо те, як Хома Массіно отримує задоволення від своєї самотності, ставши відлюдьком. Він відмежовується від усіх свідомо, ховається за...
  18. Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка «Талант») В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX — початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника....
  19. Правозахисний світогляд поета (за поезією Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина») Вірш «Ти знаєш, що ти — людина» входить до останньої прижиттєвої збірки поета «Земне тяжіння» (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Земле рідна! Мозок мій світліє....
  20. «Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай» (Володимир Сосюра) Поетична спадщина Володимира Сосюри багата на патріотичні мотиви. Від світанку до кінця свого творчого шляху поет жив піснею про Вітчизну. Жити думами про Батьківщину, складати про неї пісні — найвище покликання співця....


У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника «Камінний хрест»)

←
→