Твір: Весняний ранок
Зійшло вранці лагідне весняне сонечко, розбудило природу та людей. Потім ковзнуло по стовбурах та гілках дерев, а вони відбились довгими чорними тінями на землі. Так тихо і спокійно стало навкруги. Не чути ні голосів людей, ні автомобільного шуму, тільки гомінливе птаство дзвінкими піснями наповнює ранковий повітряний простір.
Птахи нещодавно повернулися з далеких країв і принесли на крилах тепло та безліч цікавих новин. Ось, чується самотн, ще не дуже голосне щебетання, згодом до нього несміливо приєднується ще один сонний голосок іншої
Поступово прокидаються квіти та дерева, піднімають свої кучеряві голівки кульбаби, вітаються з сонцем. По яскраво-блакитному небу швидко пропливають маленькі хмаринки, мов спізнюються на важливу зустріч. А сонце ще не піднялося високо і злегка підсвічує знизу хмари .
Нарешті прокидаються люди, відкривають в будинках вікна і впускають бадьорий весняний подих в кімнати.
Навколо пахне вологою теплою землею, свіжістю зеленні, п’янким ароматом
І ця життєдайна енергія стрімко наростає і поширюється у свіжому весняному просторі, живить і надихає, відновлює і квітчає, очищає і прикрашає, адже весна таку неймовірну силу ма! А з кржним весняним ранком вона тільки наростає і могутнішає, ніби хоче звкружляти у квітучому вальсі усю землю!!!
Образ олександа довженка в зачарована десна.
Твір: Весняний ранок