Возвеличення кохання у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Кохання оспівують всі поети, його звеличують та вважають найкращим почуттям, яке може відчути людина. Любити – це велика перлина, якою наділена кожна людина. І саме про таку перлину йдеться в сюжеті повісті Михайла Коцюбинського.

Михайло Коцюбинський ввів в українську літературу етнографічний неоромантизм і імпресіонізм. Його цікавили стародавні легенди та звичаї ще з самого дитинства. Тому у повісті «Тіні забутих предків» автор відтворив цей міфічний дух, який буде супроводжувати на протязі усього твору.

В основу твору лягла історія

кохання Івана Палійчука та Марічки Гутенюк. Відомо, що їхні сім’Ї були запеклими ворогами, але це не завадило в серцях двох молодих людей зародитися коханню. Їхнє кохання можна зрівняти з самою природою. Воно чисте, щире та справжнє, тобто таке, яке воно і повинно бути. Але природа стала нещадною до людини. Іванові треба було йти на полонину, тобто залишити Марічку на певний час. Але зустрітися їм вже було не суджено.

Останній подих Марічки поніс вітер до Івана. Він почув, як вона зве його на поміч. Але було вже надто пізно. Річка забрала життя юної дівчини. Такого щирого кохання Іван більше не відчув, адже

воно приходить лише раз у житті. І вже перед самою смертю Іван знову почув голос своєї першої любові, яка звала його. Вона звала його у вічність, де вони знову зустрінуться і навіки будуть разом. Коцюбинський стверджував, що смерть для кохання – це не перешкода.

Якщо у серці зародилася любов, то в нім вона буде палати навіть після того, як серце видасть свій останній стукіт. Так сталося з Іваном та Марічкою. Ні ворожість сімей, ні перепони та смерть не зупинили їх. Вони продовжували любити один одного, навіть знаходячись у різних світах. Марічку та Івана можна порівняти з Лукашем та Мавкою. Які б різні вони не були, але кохання їхнє не вщухало. Після втрати Марічки Іван намагався жити звичайним життям, але воно було позбавлене тих емоцій, які були тоді, як він кохав Марічку.

Возвеличення кохання двох людей змушує нас задуматись, чи дійсно наші почуття з близькою людиною такі ж самі. Кохання – це найпрекрасніше та найяскравіше, що може статися з людиною. Закохані люди зможуть витримати все.