Зразки наукових текстів

Науковий текст в порівнянні з іншими має декілька специфічних особливостей. Він має раціональний характер, максимально логічний спосіб викладу. Головною особливістю є використання понятійно-категоріального апарату науки. На відміну від художнього тексту, науковий звертається не до почуттів читача, а до раціонального в людині. Найперше завдання, що ставиться у науковому тексті – обґрунтувати та аргументувати точку зору автора, наукову ідею, яку він несе в собі.

За змістом наукового тексту можна визначити, до якої науки він відноситься.

Це можливо зробити за допомогою термінів, які такий текст в собі містить. Тому закономірно, що зрозуміти його може тільки професійний діяч. Однак зловживання науковістю, перенасичення термінами теж недопустиме.

Науковий текст має чітко визначену структуру:

· вступ, який містить мету, завдання, методи, гіпотези дослідження;

· основна частина. в якій відбувається виклад матеріалу, зібраного та інтерпретованого автором в ході дослідження;

· висновки, які несуть в собі певний підсумок та рекомендації для подальших наукових досліджень;

Науковий текст є деталізованим: він може складатися з розділів,

параграфів. Обов’язково виділяються абзаци, смислові частини, відповідні речення. Найбільш інформативними у науковому тексті повинні бути початок та кінець абзаців: вони конкретизують зміст головної думки, складають невеликі підсумки окремих ідей протягом тексту, що відносяться до основної теми. Поняття, що використовуються, повинні бути охарактеризовані так, щоб текст тлумачився максимально однозначно. Науковий текст повинен бути особовим, на відміну від публіцистичного, де особі автора надається велике значення.

Спосіб викладу матеріалу повинен вирізнятися якістю письмового мовлення та стислістю, лаконічністю. Це досягається за рахунок використання базових та похідних наукових понять замість художніх засобів.

Найпоширеніші приклади такого тексту можна зустріти у наукових збірках, матеріалах конференцій, підручниках.