Твір на тему: «Синій птах» Моріса Метерлінка

Моріс Метерлінк – бельгійський письменник-символіст. В цій драмі-феєрії він намагається передати нам своє бачення щастя. Символом саме цього поняття в його творі стає Синій Птах. Це не твір про якесь конкретне явище щастя певної людини, а про загальне бачення. Щастя буває різним, а ось пошук цього щастя у всіх людей однаковий.

П’єса побудована на таємничому змісті, який може бути не лише в словах та діях, а й у мовчанні. Твір простий для сприйняття, його казкова форма зрозуміла навіть маленькій дитині, адже автор і намагався створити  його

таким, щоб усі змогли зрозуміти наміри його та замислитись про пошук власного безмежного та справжнього щастя. Але є місця в тілі п’єси, де алегоричні символи змушують і дорослого читача замислитись про вічні духовні проблеми.

Не випадково автор обирає головними героями саме дітей, адже образ дитини зазвичай символізує чистоту та безгрішність. І саме ці, чисті люди, здатні побачити та зрозуміти усі таємниці світу. Неупереджені, наївні, невтомні до пізнання маленькі люди зможуть з розплющеними очима осягнути всі тонкощі добра та зла, зможуть бути співчутливими та милосердними.

Якщо підійти близько до

сюжету, то слід розповісти про двох дітлахів – Тільтіль та Мітіль, які на Різдво випадково зустрічаються з феєю Берілюною, і, за допомогою її чар, вирушають на пошуки щастя – Синього птаха. Цей самий птах живе дуже далеко, у палаці Ночі, але і вдень може існувати. Під час подорожі дітям стають відомі багато цікавих речей та великих таємниць, завдяки цьому вони отримують вміння бачити світ по-іншому. Щоб потрапити до місця, де живе щастя, вони мають пройти Країною Спогадів, Царством Майбутнього.

Через те, що вони є дітьми дроворуба, їхній шлях стає важким, бо їм починають перешкоджати дерева, це такі собі символи того, що діти завжди несуть відповідальність за те, що скоїли їх батьки. Тільтіль та Мітіль дізнаються про те, які насолоди в житті бувають та до чого вони призводять. Серед таких їм зустрілися: огидні –  Насолода їсти, коли вже не хочеться, Бути Багатим та Нічого Не Робити, а були й такі, які навпаки приносили втіху: Бути Здоровим, Любити Батьків, Бачити Зірки, а ще зустрічалися й такі, що приносили найвеличніші радощі: Бути Справедливим та Бути Добрим.

А побачивши різницю між насолодою та щастям, вони вже ніколи не стануть їх плутати.

Пошуки щастя ведуться у палаці Ночі, яка чинить їм багато перешкод. Цей палац символізує наше незнання. Багато чого ховається у стінах Ночі. Символізм ночі говорить нам про нездатність людини відрізнити добре від поганого і, на думку самого автора, наше життя проходить у темряві, у нашій необізнаності.

Автор спеціально штовхає нас до того, щоб ми самі собі ставили цілі, за допомогою яких ми вирвемося із тіні та матимемо сенс та щастя у житті.