Твір-опис «Бабусина хата»
Моя бабуся – справжня трудівниця. Не дивлячись на свій немалий вік, вона постійно робить якусь роботу: доглядає за господарством, пече пироги, а найбільше вона любить прибирати свою хату, щоб в ній було приємно і зручно кожному, хто в гості завітає. Коли я приїжджаю до бабусі в гості, мені здається, що я повертаюся в дитинство.
Якщо відкрити величезні двері, то перше, куди потрапляє гість, – це сіни, завжди чисто виметені, прибрані, а старі домоткані доріжки рівненько лежать одна біля одної. Також в сінях є скриня, куди бабуся складає речі,
Просто з сіней можна потрапити в кімнату – справжній музей народного мистецтва. Моя бабуся дуже любить вишивати, тому вишивка в її домі присутня скрізь, де тільки можна протягти голку з ниткою. На невеличких віконечках красуються білосніжні фіранки, всипані яскравими польовими маками. Ці фіранки я пам’ятаю ще з дитинства. Кожного ранку бабуся їх розсуває, щоб сонце залило своїм сяйвом кімнату.
Біля вінка стоїть стіл, вкритий скатеркою. На столі завжди стоїть хлібина,
Над столом, на покутті, висить ікона Богородиці. За іконою – сухе зілля дбайливо зав’язане. Бабуся каже, що зілля захищає дім від зла і нечистої сили.
А найяскравіше місце в домі моєї бабусі – це її ліжко. Воно завжди акуратно застелене покривалом ручної роботи, яке бабуся ткала ще будучи зовсім молодою, але час не вплинув на цю унікальну річ, і вона заворожує своїми кольорами. А на ліжку горою складені подушки, заправлені в білосніжні наволочки. На них вишиті прекрасні квіти.
Я дуже люблю бувати в домі моєї бабусі. Там багато чого цікавого і красивого. Це місце сповнене тепла і любові.
Що таке справжнє кохання твір.
Твір-опис «Бабусина хата»