Твір–опис «Зимовий день»

Поступово розсіюється сірий ранковий туман, світає та починається зимовий день.

Сонечко прокидається та починає грати зі сніжинками, котрі неспішно падають, танцюючи, на землю. Вони сяють різними кольорами, додаючи зимовому дню особливої краси.

Земля вже вкрита товстою ковдрою снігу, котра відтіняє блакитне небо та важкі снігові хмари. Дерева стоять голі, їх чорні стволи яскраво виділяються на фоні цього білого полотна, гілки вкриті срібними сніжинками, які блищать, наче ялинкові прикраси. Зелені ялиночки задоволені тим, що не змінюють

свій наряд навіть морозною зимою. На їх гілках переливається різними кольорами сніг. Іноді невеликий вітерець зриває сніжинки та закручує їх у танок.

Зима – це улюблена пора року багатьох письменників та поетів різних часів та країн, які із захопленням описували її у своїх творах, також художники передавали всю красу зимового дня у своїх полотнах, намагаючись відтворити дива природи.

Вся природа відпочиває, не чути птахів, не видно жодних тварин чи комах. Зимовий день короткий, але він наповнений кришталевим повітрям, чистим і прозорим, дорогоцінними сонячними промінцями, котрі дарують снігу різні

кольори. Сонечко часто зникає за важкими сірими хмарами, які неспішно пропливають по небу, тому природа намагається насолодитися цими промінцями.

Прекрасний зимовий день в місті проходить швидко. Люди, одягнені в теплий одяг, поспішають додому, бо холод та мороз не дозволяють довго перебувати на вулиці. Але це не лякає дітей, які з веселими криками та сміхом катаються на санках з гори, грають у сніжки та будують снігову бабу. Всі з радістю чекають подарунків, а в повітрі відчувається чарівний запах Нового Року та Різдва з надією на щасливе майбутнє та обов’язковими прекрасними змінами у житті!