Весна наступила

Він обережно озирається сторонами й пильно придивляється навкруги. Щось не так. Щось змінилося, і сьогодні вже не схоже на учора. Сьогодні пахне по-іншому і співає інші пісні.

Він підкрадається до найближчого дерева й підставляє вуса ласкавим сонячним променям. Десь високо над головою розпочинає першу нерішучу пісню якась пташка, і ворони злим гарчанням відзиваються на ніжні звуки, що заважають спати. Заєць прижмурює очі і раптом розуміє, що змінилося.

Розпочалася весна.

Дерева плачуть залишками брудного зимового снігу й роняють

додолу тонкі палички підтанувших бурульок. Вода біжить униз, маленькі струменята збігаються у великий струмок, який із запальним журчанням впадає у бурхливу розлючену річку.

Під копитами оленів жалібно хрумкотить тоненький лід, і вони насторожуються, лякаючись навіть цього нешкідливого звуку. Повсюду чутно цвірінькання птахів і упевнені тихі поштовхи дятлиних дзьобів. Ліс оживає і наповнюється тисячами голосів, що співають одне й те саме слово: «Весна».

Весна усюди — в ожеледиці, що осипається під ногами тонким шарм пилу, у дзвониках крапельок підталих снігів, у тендітних головках підсніжників над

ніжними зеленими шапками, у молодих звірятках, які уперше розплющують очі і озираються навколо, пізнаючи цей незрівняний і дивний світ, у надії, що прокидається після довгих зимових холодів, у житті, що знову оголошує про себе.

Ліс живий, він лише прикидався мертвим. Зима щірить зуби гострими колючими сніжинками й бреше сотнями диких собак, але вона нічого не може зробити. Життя йде далі, і коло замикається.

Небо заповнюється цятками пташиних зграй, і повітря електризується криками дикіх котів. Лід тане і гуркотить в останній своїй подорожжі вниз по річці. Повітря холодне й свіже, життя яскраве і неповторне.

Він сідає на старе повалене дерево і тупотить по ньому ніжкою, майже відчуваючи, як його хутро його лап темнішає й перетворюється з сніжно-білого на темно-сіре. Заєць знаходить невеликий клаптик несмачної жовтої трави і з насолодою хрумтить тим, що ще вчора нізащо не став би їсти, адже зараз трава пахне весною.

Весною дихати легко й приємно. Весну терпляче чекали, і ось нарешті вона прийшла, і ліс ловить її, не бажаючи віддавати.