Аналіз новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)»
У своїй психологічній новелі «Я (Романтика)» Микола Хвильовий майстерно виконує головну ідею твору: засудження більшовицьких революційних настроїв та фатальної невідповідності ідеалів революції зі способами її досягнення.
Перед тим, як читач повністю понуриться в історію ліричного героя, змагаючогося з внутрішнім противоріччям, йому доведеться ознайомитися з присвятою. Автор пише: «Цвітові яблуні», тобто новелі українського письменника Михайла Коцюбинського. Треба помітити, що настрої творів схожі: подібно до «роздвоєння» думок головного
Перша сторінка твору — опис матері, яку письменник уподібнює до образу Діви Марії. Несподівану подорож у просторі здійснює читач, коли добирається до сторінок, де автор дає характеристику інтер’єру «фантастичного палацу», що є будинком розстріляного аристократа. Тут проводять збори представники «чорного трибуналу комуни».
Наступна картина: динамічний рух кавалеристів, шум від вибухів, грім блискавиць. Різка зміна — ми знову в княжому будинку,
Вмовляння Андрюши випустити матір на волю переривають звуки снарядів, що розриваються. Трибунал приймає рішення розстріляти винних черниць. Промовлені до головного героя доктором Тагабатом слова перед розстрілом вимушують «Я» фанатично вбити свою матір…
Філософський зміст новели повністю відображається у характері її персонажів, які є «різними кінцями душі» одного спільного, єдиного «Я», зображаючи різноманітну, здавалось, несумісну сутність головного героя.
Таким чином за головою «чорного трибуналу», матір’ю, доктором Тагабатом та Андрюшею ховається справжнє «Я», до розкриття якого протягом усього твору невпинно прагне Микола Хвильовий.
Актуальність комедії мина мазайло.
Аналіз новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)»