В літературі завжди віддається не останнє місце природі. Письменники завжди наділяють природу яскравістю та відводять їй одне із самих головних місць в житті кожної людини. Адже це правильно, тому що існує нерозривний зв’язок між природою та людиною. Людина є частинкою природи.
Але, нажаль, за останні десятиліття, люди перестали дбати про цінності природи. Вони почали бездумно, але дуже швидко знищувати її, нерозуміючи про те, що із зникненням природи, зникнуть і люди.
Необхідно сказати, що сучасна література дуже сильно реагує на негативні зміни в природі. Забруднені річки та озера, зовсім не чисте повітря, засмічена земля – все це волає про людську допомогу.
Хто ж винен в тому, що навколишнє середовище знищується? Хіба не люди? Про цю проблему почали писати сучасні автори такі, як Валентин Распутін, Сергій Залигін, Віктор Астаф’єв, Чингиз Айтматов та багато інших. В їх літературних творах людина повстає, наче дикий шакал, наче звір, який забув своє коріння та свою рідну домівку. Людина заради своїх матеріальних збагачень, ладна винищити все на своєму шляху, при чому не замислюється над тим, що чекає його у майбутньому.
Не можна не звернутися до романа Ч. Айтматова „Плаха”. Автор дуже гостро показує конфлікт, який виник між байдужою, злою людиною та парою вовків. Пара бідолашних звірів, втративши своє потомство, змушена заради врятування савани, вступити в нерівну сутичку із людською жорстокістю.
Вовчиця, знову народжує дітей, але заради збагачення люди знову втручаються у світ природи. Вони починають проводити розробку дуже цінного озера, але цінністю його люди не цікавляться, та й взагалі, їм байдуже до проблем природи.
Із-за людської надмірності та жорстокості, діти вовчиці також помирати. Вбиті горем звіри, бачать, що природне середовище навколо їхньої домівки зруйновано людиною, вирішують рятувати своє життя високо в горах.
Але невгамовні люди добираються і туди. Не даремно говорять: „На Планеті немає місця, де б не ступала нога людини”. І це правда. Людина навчилася все руйнувати та винищувати на своєму шляху, для неї немає нічого ціннішого, ніж здобич.
Сучасна література намагається достукатись до людини, до її розуму. Просить людей одуматися, навчитися жити у повній гармонії з рослинним і тваринним світами. Вона показує, що може статися із людиною, якщо та буде продовжувати нищити природнє середовище.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Скорочений образ мазепи байрона. Твір з української мови осінній ранок. Цікавий твір. Читати твір мандри гулівера уривки. Які засоби використовує нечуй левицький в повісті.
Екологічна тема у сучасній літературі