Home ⇒ 💗Стус Василь ⇒ Філософічність у творах Василя Стуса



Філософічність у творах Василя Стуса

Василь Стус — поет лірико-філософського складу. Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є властивістю світовідчування, світобачення. «Один з найкращих друзів — Сковорода»,— так напівжартома написав він у 1969 році. Якщо на початку у віршах часто зустрічається ім’я філософа — поет намагається відтворити якісь біографічні моменти («Вмовкали голоси до безгоміння», «Блакитний світ — як блекота»), то пізніше сковородинівське «пізнай самого себе і через себе — світ» глибоко й органічно увійде в Стусову

поезію, визначивши певною мірою сенс його «самособоюнаповнення». Дедалі частішими стають роздуми над власною долею, над своїм покликанням бути «співцем Всесвіту», над долею свого покоління:

Ми не перші і не останні

Під розгойданим небом стали…

Ми добою до бурі поставлені

Лицями славними.

(«Ми не перші і не останні…»)

Уже в ранній поезії беруть початок характерні для Стуса мотиви смерті і глибокої самотності, тривога за долю народу як провісник «смертних конань» свого віку. Духом тривоги, подекуди ще не усвідомленої, пройнято всі вірші:

Кому повім свої тривоги ранні?

І крик

і оклик. Окрик і луна.

(«Надворі сніг. Зима. Побіля тину…»)

Тривожний стан поетової душі проектується й на природу: «схід розтривожено тремтить», промінь «виграє тривогу», вітер «тривожить віти чорних сосон». Спочатку ця тривога «яснолика» — як передчуття радості, як зазирання в «невідомінь», і тому «так тривожно й хороше на цій землі». Це «тривожний крові шал і перші поривання» людини, що тільки-но вступає в життя. Перед цими незнаними дорогами поета проймає «якась тривога невідома», невиразне передчуття чогось лихого. Те, що пізніше виллється у гіркий підсумок:

Сховатися од долі не судилось:

Ударив грім — і зразу шкереберть

Пішло життя…

(«Сховатися од долі не судилось…»)

Та поет не зосереджується тільки на власному стані, він хоче «возвеличити тривогу в краї». Свідомо Стус накликає собі труднощі: «Хай сурмач зіграє знов тривогу». Від початкового усвідомлення, що «нема не-плинного в житті, неплинна тільки смерть», він приходить до подолання природного страху смерті:

І зважитись боротися, щоб жити,

І зважитись померти, аби жить…

(«Не можу я без посмішки Івана…»)

Поезія Василя Стуса — це відкриття, точніше — постійне відкривання. Настрої і почуття поет відображає у процесі їх формування. Він «пропускає» світ крізь себе, «помножуючи» себе і тим самим помножуючи світ. «Шлях у себе», на думку Стуса, веде до пізнання світу. І хоч «між світом і душею виріс мур», Василь Стус докладає зусиль, щоб зруйнувати той мур, знайти втрачену гармонію.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Особливості композиції роману булгакова майстер і маргарита.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Особливості поетичної мови Василя Стуса Василь Стус — один із найбільших українських поетів нашого століття. Це світлий образ людини, що стала символом незламності духу, людської і національної гідності. Це самобутній поет, схильний до філософського заглиблення поетичного слова і водночас — до синтезу глибинних джерел традиційного українського образотворення й поетичної мови ХХ ст....
  2. Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х — на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, — у поезії як роді літератури....
  3. Наше життя — театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців....
  4. Василь Стус. Доповідь про поета Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім — у Донбасі, куди переїхала його сім’я....
  5. Василь Стус – борець за правду і свободу України Василь Стус належить до когорти найгеніальніших поетів минулого сторіччя. Однак, окрім цього, він був також і Людиною з великої літери: відважним борцем за свободу і правду рідного краю. Звертаючись до загальнолюдських гуманістичних...
  6. Шлях на Ґолгофу (Про долю Василя Стуса) Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося у нас: за життя — хула, після смерті — хвала і навіть поховання останків на Байковому кладовищі… Високий на зріст, худорлявий, струнка тверда постава, рішучі колючі очі з-під густих нахмурених брів, різкий цілеспрямований профіль, гострий, допитливий розум, безмежна закоханість у рідне слово,...
  7. Життєвий і творчий подвиг Василя Стуса Ці слова належать Василеві Семеновичу Стусові. Його поезія — то сама правда в її істотних і трагічних ознаках, живий нерв України, її безталанна доля. Щедро обдарований, чесний і наполегливий, він міг би стати не лише великим поетом, а й глибоким літературознавцем, але його виключили з аспірантури,...
  8. Твори з літератури для 8 класу Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко,...
  9. Трагічна доля Василя Стуса Василь Стус – це ім’я сьогодні відомо всім. Але трохи більше десятка років тому це ім’я було під суворою забороною. Це ім’я пов‘язували з загрозою для країни. Це ім’я викликало почуття страху у правителів, але не у простих людей. Так ким же був Василь Стус,...
  10. Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля — трагічна. Творчість — національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття....
  11. «Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті повернуся до життя» Коли світити і жити є злочин, яким займається най могутніша в тоталітарній державі каральна машина, що розстрілює сузір’я, то винних поетів шукати не доводиться. Але десь має бути якась добра рука, яка ласкаво стримає їх перед вибором дороги знищення. Не було сили, яка б стримала Василя Стуса....
  12. Образ знедоленої України в творчості Л. Костенко і В. Стуса Про моє покоління говорять одним словом — «загублене». Чому? Чому така доля наша? З чим це пов’язано? Хто винен у цьому? Безліч питань, а яка відповідь на них? Яке тлумачення буде істинним? Важко про це сказати....
  13. Людина на роздоріжжі революції: «Мати» Г. Косинки і «Я (романтика)» Миколи Хвильового Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри художнього слова… Однак у кожного з них (а так буває завжди!) своя доля, свій шлях до визнання, своє світорозуміння та своє світобачення....
  14. Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни....
  15. Людина і сонце в творчості І. Драча У кожного письменника свій шлях до визнання. Але тільки той досягає вершин, хто завжди сам в собі, хто завжди — неповторність. До таких постатей в українській літературі можна віднести Івана Драча, одного з представників тієї плеяди, яка ввійшла в історію під іменем «шістдесятники»....
  16. Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Дзвони тривоги Двадцяте століття принципово відрізняється від попередніх. Століття страшних пошестей, чуми, мору – століття чотирнадцяте – вважалося апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти вцілілих залишились багатства землі і чисті води – там не було примари екологічної катастрофи і не було такого знедуховлення людини,...
  17. Жага й талант поетичного визнання (штрихи до портрета Івана Драча) Поет, якого ще недавно зачисляли до молодих, здобуває сьогодні світове ім’я. В чому секрет цієї слави? По-перше, в тому, що Іван Драч порушує й поетично осмислює такі теми, проблеми, які бентежать кожну трудову людину планети; по-друге, він так уміє сказати про своє, власне, особисте, що воно стає власним, особистим для мільйонів читачів....
  18. Ідейно-тематичне багатство збірки Тичини «Сонячні кларнети» Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз — коли появляється на світ, другий — коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою «Сонячні кларнети», яка принесла йому славу і визнання....
  19. Хто ти Василь Стус? Якщо нам задають питання,український поет хх століття, то у більшість людей назве саме прізвище Стус. Чому ж саме ця людина...
  20. Чим приваблює мене майбутня професія Великий філософ Аристотель якось сказав: «У кожної окремої людини й у всіх людей зокрема ємета в житті, прагнучи до якої, вони (люди) одне вибирають, а інше видкидають». Ось так і я, переосмисливши поради філософа, вибрала серед безлічі професій — професію юриста....


Філософічність у творах Василя Стуса

←
→