«Підранки» Григора Тютюнника

Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання.

Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої та юнацької душі.

Герої Григора Тютюнника — прості, але часто з тонкою душевною організацією, із прагненням до гармонізації світу, з його особливим баченням, як, наприклад, Олесь із оповідання «Дивак», Климко з однойменної повісті, Павло з повісті «Вогник далеко в степу» та інші. їм доводиться переживати не тільки зовнішні несприятливі обставини, а ще й людську жорстокість, ницість, несправедливість, байдужість. Незважаючи на свою незахищеність, часто навіть виходять переможцями із цього двобою з життям.

Павлусеві з повісті «Вогник далеко в степу» доводилося разом із товаришами щодня, у спеку й завірюху, долати вісімнадцять кілометрів до ремісничого училища і не спізнюватися, щоб отримати сніданок, та ще й окраєць хліба зекономити для голодної тітки Єлісовети. А як раділи підлітки, коли їм вдалося власноручно виготувати першу лопату! Як пишалися вони своєю формою! Які мрії плекали! І тільки про чесну працю, освіту, про освоєння світу власними силами та розумом. Павло ледь не гине через злу волю водія автомашини зі зневажливим прізвиськом Фріц. Але і товариші, і майстер-наставник не залишили хлопця в біді, сприйняли це як особисту образу. Вражає ота щедрість душі, відкритість, безмежна доброта (згадаймо хоча б про стосунки головного героя зі своєю мачухою).

Малий хлопчина Климко, залишившись сиротою у воєнний час, не лише зумів про себе подбати, а ще й допоміг учительці з малим дитям. Сам іще дитина, Климко вирушає у небезпечну подорож за кілька десятків кілометрів по сіль, щоб потім виміняти її на молоко для немовляти та їжу. Випадкова куля обриває життя хлопчика майже біля рідної домівки. А з рюкзака тоненькою цівкою ллється молоко і сиплеться сіль…

Зовсім інша, «любовна» історія у героя новели з такою колоритною назвою — «Три зозулі з поклоном». За життєвими стосунками Марфи, а також Софії та її чоловіка — батьків ліричного героя — криється велика трагедія усього народу — сталінська репресія, тоталітарний режим. Мільйони безневинних людей відправлялися на заслання і знищувалися морально та фізично.

У будь-якій ситуації залишатися людиною — ось до якої думки приводить читача незабутня й неперевершена проза Григора Тютюнника.



Твір опис процесу праці малювання. Троянський міф читати скорочено. Цитатна характеристика анастазі де ресто роману гобсек. Чит чотири шаблі скорочено. Актуальність комедії мина мазайло.

«Підранки» Григора Тютюнника