Сатира Тараса Шевченка

Тарас Григорович Шевченко – є самим видатним письменником та поетом у всьому світі. Поезію великого поета поважають не тільки українці, а також іноземці. Тому, що його творчість є не тільки національною, але й інтернаціональною. В своїх творах, Шевченко становився на захист бідних людей та поневолених націй. В своїх творах, насамперед, „Кавказ”, „Сон” великий поет показав, що в нього великий дух і те, що він не боїться висловити свої думки про тих, хто знущається над народом.

Одним із самих найголовніших направлень комедії „Сон” є те, що

Шевченко, без боязні, висловлює своє негативне ставлення до царського режиму. Образ Миколи І узагальнює в собі всі негативні, хижацькі, нелюдські якості особи. Весь свій гнів, в поемі „Сон”, Шевченко направляє проти царизму. Так, як всі злочинні події, які кояться в Україні, Сибіру, Петербурзі – кояться з дозволу сатрапа – царя. Шевченко дуже вдало вимальовує в комедії портрети царя та цариці. „Батюшка – цар..ледь – ледь ноги переносить…як скажений…”, „Як опеньок засохлий, тоща, довгонога…як чапля…” і т.п.

Шевченко не тільки висміює царську родину, але, також показує царську челядь. Ту знать, яка

треться біля царської родини. „..Як кабани відкормлені – мордаті, пузаті..”.

Шевченківська комедія „Сон” – це ляпас по обличчю царизма. Вельможі купаються в золоті, в той, час, коли бідному люду, немає чим прогодувати дітей. Шевченко вдало показав все життя Російської імперії. Він не побоявся довести до людей, що в цій імперії все вирішується лише за допомогою насильства. Він закликає народ боротися з такими керманичами за допомогою їх же методів.

Разом з комедією „Сон”, Шевченко пише поему „Кавказ”. Дана поема відрізняється від інших творів великого Кобзаря тим, що вміщує в себе різноманітність сатиричних включень.

В цій поемі поет показує Російську імперію, як одну цілу тюрму народів. „А тюрм, а люду!..”

Читаючи цю поему, ми бачимо те, що скільки ненависті мав великий поет до політики Російських керманичей. Коли вони жирують та живуть на всьому готовому, проливається кров безвинних мешканців гір.

Шевченко, в поемі „Кавказ” показав, що він дуже вболіває за долю пригнобленого народу. Він закликає народ – повстати проти такого насильства. „Встане правда! Встане воля..Борітеся – поборете!”.

Дана поема актуальна і в наші часи. Люди повинні пам’ятати, що немає нічого ціннішого аніж людське життя, людська свобода, честь та гідність.