Скорочено «Пігмаліон» Бернарда Шоу

Стояв літній вечір. Але на вулиці йшов сильний дощ. Всі люди квапились сховатись від дощу під навісом. Серед всіх цих людей була жінка с дочкою, та чоловік с записною книжкою. Мати с дочкою, які були одягнені в дуже гарні сукні, чекали поки Фредді (син цієї жінки та брат дівчинки) піймає таксі, та вони всі поїдуть додому. Але хлопець не знайшов таксі і також біг ховатися від дощу під навіс. І поки біг, зачепив дівчину-квіткарку, та вона розсипала всі свої квіти. Дівчина почала кричати та лаятися, та стала просити полковника, щоб той купив в неї хоча

б один букет. Чоловік с записною книжкою щось енергійно записує. Цей чоловік міг визначити звідки людина по її вимові.

Мати с дочкою знов підправляють нещасного Фредді на пошуки таксі, але тим часом дощ закінчився, і вони пішли на зупинку. Полковник на прізвище Пікерінг звернув увагу на незвичайні здібності людини с записною книжкою. То був Генрі Хіггінс. Виявилося, що полковник нещодавно приїхав у Лондон як раз для того, щоб знайти та познайомитись з відомим професором Генрі Хіггінсом. Вони вже збиралися їхати в готель, але дівчина з квітами знову стала вмовляти їх купити її фіалок. Хіггінс бросив їй монет,

та вони пішли.

Наступного дня вже в себе дома Хіггінс показує полковнику апаратуру для фотографій. Раптово служниця повідомила, що прийшла якась проста дівчина і хоче поговорити с професором. Тією дівчиною виявилася та сама квіткарка. Дівчина сказала, що її звуть Еліза Дуліттл і вона хоче навчатися у професора Хіггінса правильно говорити. Еліза вважала, що Хіггінс захоче повернути собі гроші, які вчора дав їй. Саме цими грошима дівчина хотіла платити за навчання. Полковник Пікеринг запропонував професору парі. За декілька місяців Хіггінс повинен перетворити Елізу в освічену дівчину, схожу на герцогиню, тоді полковник обіцяє заплатити за її навчання. Хіггінс погоджується, та служниця веде Елізу в ванну привести себе до ладу.

Незабаром до Хіггінса прийшов батько Елізи. Це був простий чоловік, який працював сміттярем, однак професор одразу звернув увагу на його здатність говорити. Хіггінс просить батька Елізи залиши дочку у нього та ще й заплатив йому п’ять фунтів. Коли Еліза привела себе до ладу, вимилася та ввійшла в кімнату, то батько її навіть не впізнав.

Через два місяці професор Хіггінс вирішив показати Елізу своїй матері, щоб та сказала, чи можна вже цю дівчину виводити в пристойне суспільство. Коли він привів дівчину до матері додому, то в неї вже були гості – місіс Ейнсфорд Хілл с дітьми. Це виявилися ті мати с дочкою, з якими Генрі Хіггінс ховався від дощу під навісом від дощу в той самий літній вечір . Вони також не впізнали дівчину. Еліза показала себе с дуже хорошої стороні і всі були у захваті.

Після того, як всі гості розійшлися Пікерінг і Хіггінс розповіли як вони перевиховували Елізу. Але місіс Хіггінс це не сподобалось, вона вважала, що не можна ставитись до дівчини як до ляльки. Ще через деякий час на великосвітському прийомі Елізу всі вважали герцогинею. Таким чином, Хіггінс виграв парі. Коли вони повернулися додому, Хіггінс був радий, що все скінчилося, адже він втомився від всіх клопіт та всього експерименту. Еліза не витримала і кинула в професора туфлі, бо їй набридло таке ставлення, тепер вона була зовсім іншою і не знала, що їй робити далі.

Тієї ж ночі Еліза втекла з дому. Вранці, коли Хіггінс та Пікерінг не змогли найти дівчину, вони дуже засмутилися. Хіггінс відчував себе розгубленим, він не знав ні де всі його речі, ні коли і з ким у нього зустрічі. Приїхала мати Хіггінса, а незабаром прийшов батько Елізи, який дуже змінився. Він звинувачував Хіггінса в тому, що йому довелося повністю змінити своє життя. Виявляється, що професор написав листа засновнику філії Ліги моральних реформ про те що, містер Дуліттл зараз дуже відомий мораліст. Коли засновник філії помер, він залишив Дуліттлу пай на три тисячі доходу на рік. За це містер Дуліттл повинен провести шість лекцій на рік в Лізі моральних реформ. Місіс Хіггінс дуже щаслива, що тепер батько Елізи зможе утримувати свою дочку як вона і заслуговує. Але професор Хіггінс відмовляється повертати Елізу батькові.

Дівчина була згодна залишитися жити у Хіггінса тільки, коли він вибачиться перед нею. Але Хіггінс відмовляється. Тоді Еліза подякувала полковнику Пікерінгу за його доброзичливе ставлення до неї, незважаючи на те, що жила вона в домі грубого Хіггінса. Також Еліза додала, що якщо містер Хіггінс не змінить своє ставлення до неї, то вона піде працювати асистенткою до його колеги та розповість йому про всі відкриття Хіггінса.

Професор Хіггінс змінить своє ставлення до дівчини, і вона залишиться з ним жити.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(2 votes, average: 3,00 out of 5)


Скорочено «Пігмаліон» Бернарда Шоу