Твір за оповіданням Олександра Пушкіна «Капітанська дочка»

Із творів великого російського поета Олександра Пушкіна ми черпаємо силу і натхнення. З казковими персонажами знайомимося ще в дитинстві, а з роками набираємось мудрості з його книг, чуємо його живий голос, що лунає до нас крізь роки.

Вкотре перегораю сторінки повісті «Капітанська дочка», відчуваю дух пушкінської епохи, уявляю себе в ролі Марії Іванівни та вболіваю за долю головних героїв. А як майстерно змалював автор і дійових осіб, і картини природи.

«..Бережи честь змолоду..», – вчуваються мені і досі слова автора, які спонукають до

роздумів. А перед очима вкотре розгортаються події повісті. Молодий, вродливий і розумний чоловік Петро Андрійович Гриньов, який вів безтурботне життя, ганяючи голубів, стає сержантом гвардії. Все різко змінилося: Петра відправляють на службу. Хлопець думає, що і тут він буде розважатися, та його чекає нелегкий шлях до Білогорської фортеці.

Навколо були тільки «сумні пустелі, перетнуті пагорбами і ярами». В дорозі йому наснився віщий сон, здійснитися якому судилося після знайомства зі Швабріним у стінах фортеці. Саме він, хитрий і підступний офіцер, описує Петруші  капітанську дочку Марію Іванівну з поганої

точки зору. Та коли Петро придивився до дівчини, то побачив гарну світло-русяву сімнадцятирічну юнку, кругловиду, з рум’яними щічками. Марія деякий час соромилася Петра, та коли це минуло, видалася  розсудливою і чуйною людиною. Петро закохується, адресує дівчині ліричні вірші. Та Швабрін, якому Маша не відповіла взаємністю, викликає Гриньова на дуель. Петро під час поєдинку отримує поранення. Дівчина доглядає за ним.

Картина подій змінюється , коли до фортеці приїжджає Пугачов. Після його приходу і розкриваються характери героїв. Показує своє справжнє обличчя Швабрін. Марію, яка залишилася сиротою після страти батька і розстрілу матері, видають за племінницю дяка. А Петро перебуває в Оренбурзі. Олексій Швабрін всіляко старається спонукати Марію Миронову до укладення шлюбу з ним, та дівчина не погоджується, а пише листа Гриньову, благаючи допомогти. Петро зразу ж відбуває до Петропавлівської фортеці, де зустрічає табір Пугачова і розповідає всю правду.

Пугачов, дізнавшись, що Марія – дочка коменданта Миронова, не дає наказу стратити Гриньова, а видає йому перепустку в усі застави і фортеці. Швабрін залишається ні з чим, адже втрачає улюблену жінку. Тому історія не закінчується: відбувається арешт Петра. Підступний Швабрін звинувачує його у шпигунстві, запевняючи, що Петро служить у Пугачова. Марія їде до Петербурга, щоб просити імператрицю помилувати коханого. Та в саду вона зустрічає жінку, якій виливає свій біль. Як виявилось, це була сама імператриця, яка виконала прохання дівчини.

Приємно, що історія, в основу якої закладено реальні події, має щасливе закінчення. Велике спасибі Олександру Пушкіну за подарований нам витвір мистецтва.