Україна ненька
Я дуже люблю свою країну!Я пишаюся її історією, її багатою культурою,незламним духом та твердою волею.
Як зачаровують погляд широкі лани, житні поля, дубові гаї та сріблясту стрічка великого Дніпра!Під моїм вікном росте червона калина, і кожного разу, дивлячи на неї – на цей традиційний український символ,я переповнююсь теплими почуттями до своєї країни.
Мені здається, що кожна цивілізована людина повинна любити і поважати той, край якому вона народилася та у якому живе. Батьківщина насправді для нас як друга мати, вона плекає нас,
Саме тому, для мене словосполучення Україна – ненька, це не просто поширений, гучний вираз, а стан серця та душі.
Звичайно, що будь яка країна має,свої переваги та досягнення. Однак, я щиро вважаю, що Українська земля заслуговує особливої поваги. Стільки років знаходилася наша країна під ярмом іноземних загарбників, стільки тяжких випробувань довелося їй перенести у боротьбі за свою
Я дуже полюбляю українські пісні, особливо ті, що належать до національного фольклору та народної творчості. Мені здається, що через ці пісні говорить душа самої країни.
Розвивалася, супереч усьому, і українська національна культура, література та живопис. Існує немало творів українського мистецтва, що отримали всесвітнє визнання.
А скільки геніальних людей породила Україна – ненька? Тарас Шевченко, Леся Українка, Остап Вишня, Григорій Сковорода, Михайло Врубель та багато-багато інших.. Я дуже пишаюся своїми талановитими співвітчизниками!
Кожному з нас потрібна своя мета. Я мрію у майбутньому стати людиною, гідною своїх батьків та своєї країни. Можливо, коли-небудь, я теж зумію зробити щось таке, що допоможе мені прославити Україну, зробити хоч маленький внесок у розвиток її культури. Таким чином, я виконаю свій синовній борг перед Україною – ненькою!
Україна ненька