Я дуже люблю свою країну!Я пишаюся її історією, її багатою культурою,незламним духом та твердою волею.
Як зачаровують погляд широкі лани, житні поля, дубові гаї та сріблясту стрічка великого Дніпра!Під моїм вікном росте червона калина, і кожного разу, дивлячи на неї – на цей традиційний український символ,я переповнююсь теплими почуттями до своєї країни.
Мені здається, що кожна цивілізована людина повинна любити і поважати той, край якому вона народилася та у якому живе. Батьківщина насправді для нас як друга мати, вона плекає нас, та багато у чому впливає на формування нашої натури, нашого характеру та особистості. Як ми любимо матусині руки,які дарували нам першу у житті ласку,так само не можливо не любити ту землю, по якій зробили ми перші свої кроки.
Саме тому, для мене словосполучення Україна – ненька, це не просто поширений, гучний вираз, а стан серця та душі.
Звичайно, що будь яка країна має,свої переваги та досягнення. Однак, я щиро вважаю, що Українська земля заслуговує особливої поваги. Стільки років знаходилася наша країна під ярмом іноземних загарбників, стільки тяжких випробувань довелося їй перенести у боротьбі за свою волю та незалежність. Але не зважаючи на це, український народ залишився щирими, сердечним та відкритим.
Я дуже полюбляю українські пісні, особливо ті, що належать до національного фольклору та народної творчості. Мені здається, що через ці пісні говорить душа самої країни.
Розвивалася, супереч усьому, і українська національна культура, література та живопис. Існує немало творів українського мистецтва, що отримали всесвітнє визнання.
А скільки геніальних людей породила Україна – ненька? Тарас Шевченко, Леся Українка, Остап Вишня, Григорій Сковорода, Михайло Врубель та багато-багато інших.. Я дуже пишаюся своїми талановитими співвітчизниками!
Кожному з нас потрібна своя мета. Я мрію у майбутньому стати людиною, гідною своїх батьків та своєї країни. Можливо, коли-небудь, я теж зумію зробити щось таке, що допоможе мені прославити Україну, зробити хоч маленький внесок у розвиток її культури. Таким чином, я виконаю свій синовній борг перед Україною – ненькою!
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Діалог на шкільну тематику. Жіночі образи в гобсек. Жіночі образи гобсек цитати. Жіночі образи у повісті гобсек. Злочин і кара скороченно.
Україна ненька