Зелений сад і смерекова хата… Слова, які вливаються в душу кожної людини, що носить в собі горде звання українця! Ми – це народ, якого розривали війни, над яким глузував світ, ми ті, чию мову загортали в пісок, а рідну пісню спалювали як солому. Та ми не перестали бути громадянами своєї гідності та своєї країни – України ! Вона по сьогодні привертає увагу кожного, хто б міг її побачити.
Від сходу до заходу, з півдня на північ вона безмежна і жива, простора і дорогоцінна. Ці ліси, яким по кілька тисяч років стоять, мов силачі, ці води, які розливаються по цілому світі, пливуть мов русалки у свої полони, ці колоски, які є нашим символом, пахнуть і несуть за собою тонни свіжого хліба. Хіба це не та країна, якої хотів Шевченко? Вільна, незалежна і сучасна держава..
А Київ? Ви тільки гляньте на цю столицю. Що може бути кращим за київські каштани? Софія, Лавра – це все наше, це все те, чим має пишатися справжній патріот. Я не буду говорити про владу, про наше забезпечення і власне життя, адже цей світ та цю країну ми творимо самі, це насамперед залежить від нас, ким ми були і ким ми стали.
Нам не солодко живеться з фінансами, ми хочемо більше, бо кожен хоче більше, але хіба нам не вистачає того, що ми маємо? Ми маємо країну, а отже, ми маємо себе! Згадуючи минулі роки, коли Україна не виходила з тенет залежності, ви пригадайте якою вона була. Ким тоді був український народ? А ніким. Люди були рабами, а земля була зоною. Але ж тепер все інакше, ми уникнули минувшини, в нас тепер є майбутнє, кінець кінців, майбутнє – це ми.
Чому ми не пишаємось цим? Адже інші народи ще під загрозою війн, міжнародних уособиць. А ми вільні, незалежні і живі. Чому б нам не об’єднатись і творити ще більш перспективну і розвинену країну? Що нам ще потрібно, коли для щасливого життя є все?
Давайте не згадувати те, що залишає по нашій пам’яті негаразди і смуток. Подивимось світу в очі, і скажемо гордо: «Ми з України, з землі Тарасової, з землі святої!». Пишаймося своєю землею і своїм званням українця, так ми зможемо творити Україну сьогодні.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Твір ставлення минувшини до нашои молоді. Твір-опис місцевості в художньому стилі. Характеристика фані мальво та анастазі де ресто. Цитатна характеристика поета в твору давня казка. Чи варто берегти кохання пісня пісень.
Україна сьогодні