Дек
23

Твір на тему: Пісня про Байду

admin

«Дата народження» цієї народної пісні — 16-те сторіччя. Більш-менш сучасного вигляду вона набула лише у 19-му сторіччі, хоча говорити про «сучасний» вигляд не можна, адже пісня існує у сорока варіантах, в яких по-різному розкриваються та описуються окремі деталі, через що аналіз твору стає важким ділом.

У пісні розповідається про героїчно загиблого воїна-патріота Байду, прототипом якого (хоча існують й інші варіанти) вважають засновника першої Січі Дмитра Вишневецького. Існує легенда, за якою після смерті Вишневецького турки, бажаючи отримати його силу й хоробрість, з’їли його серце. Тож недарма про цього славетного воїна складали такі героїчні пісні.

Сюжет умовно можна поділити на декілька мікротем: ринок в Цареграді; цікава пропозиція; категоричне заперечення; наказ стратити Байду; розмова з цюрою; помста.

Детальніше проаналізуємо кожний епізод.

У першій мікротемі нас знайомлять з Байдою, який постає перед нами безтурботним і вільним запорожцем. Свій час він проводить, як і інші козаки — п’є та гуляє, однак ніколи не забуває і про справу — він завжди готовий до бою. Про це нас переконує його обережне звертання до свого зброєносця (цюри), в якому він запитує, чи буде цюра вірним йому в тяжкий час.

Далі ми можемо бачити розмову Байди з турецьким султаном, який пропонує йому стати службовцем в турецькому війську, обіцяючи за це свою доньку та повну владу на рідній Україні. Проте Байда твердо й категорично відмовляється, не бажаючи зраджувати рідний народ, свою країну та віру таким підлим вчинком.

Султан, звісно, ображається на нього, більше того — він віддає наказ стратити нескоренного шляхом зачеплення за ребро на гаку — справжня мученицька смерть.

Далі події розвертаються дуже швидко і без зайвих кривавих подробиць: Байда мстить султанові та героїчно помирає, перед цим встигнувши віддати останній наказ вірному цюрові. Цюра віддає йому його лук та стрілу, якою він вбиває одразу всю царську сім’ю: жорстокого султана, його дружину та доньку.

Твір закінчується смертю головного героя, проте це не трагічний, а скоріше героїчний епілог, адже загибель у бої завжди була для козаків найвищою честю, а Байда при цьому ще зумів зберегти мужність, незламність духу та любов до свого народу і його віри, а ще — помститися за власну смерть і за всі страждання, які султан приділяв звичайним людям. Байда — людина, характер якої зовсім не відповідає її імені («байда» раніше означало «гуляка», «безтурботний», «веселий»). Людина, яка померла героєм, залишивши пам’ять про себе багатьом наступним поколінням і здобувши безсмертя, славу і честь.

Цей твір — це приклад того, що патріотизм і незламний дух повинні супроводжувати людину до самого кінця.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)
Загрузка...

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:


    Категорія: