Аналіз вірша Олександра Пушкіна «До моря»

Найталановитішим найгеніальнішим поетом, драматургом, прозаїком, реформатором і творцем двадцятого сторіччя по праву можна вважати О. С . Пушкіна. Він зробив великий внесок у створення сучасної російської літературної мови. На сьогоднішній день вважається найпрестижнішим письменником. Його твори шануються та перекладаються багатьмя мовами усього світу.

З раннього дитинства поет почав писати вірші, описувати свій внутрішній світ та напрямки своїх думок. Ще малечею, відвідуючи бабусин маєток поблизу Звенирогода, поет проник любов’ю до природи. Саме в той час О.С.Пушкін навчається розмовляти та розуміти її.

В період південного заслання вірші поета носять більш романтичний характер. У творі “До моря” поет оcпівує свою любов до морської стихії, журбу за майбутнім скорим прощанням, тугу за неминучим майбутнім.

За певних обставин Пушкіну необхідно покинути Одессу і свою тугу за природою та морським узберіжжям яскраво описав у вірші.

“Прощай, вільна стихія!

Востаннє переді мною

Ти котиш хвилі блакитні

И блищиш гордою вродою.”

Поет, в образі моря представляє могутню кремезну силу яка може повести за собою, розторощити усе зайве. Хвилюючий настрій протистояння за народ поет передає у красивих художніх образах, які збагачують та розвивають нашу уяву. Ясно виражена класова нерівність та боротьба з нею.

“Доля людей усюди та ж:

Де крапля блага, там на стражі

Уж просвещенье иль тиран“ .

Поет розмовляе з морем як з товаришем, рідним братом на “ти”. І море, розмовляючи з ним, зароджуює в уяві образи відомих людей. Він навчає нас слухати та відчувати могутність та силу природи, її заклик.

“Смиренне вітрило рибалок,

Твоею примхою збережений,

Сковзає відважно серед брижів:

Але ти взиграл, нескоримий,

И зграя тоне кораблів“

Романтичний настрій вірша виявляється за домопомогою прямої мови, звернень, нарікань, прямих питань, епітетів та метафор.



Психологічний портрет. Матильди де ла моль. Роздуми над романом маруся чурай. Що таке життя твір. Твiр опис процесу працi. Великий світ природи і людини.

Аналіз вірша Олександра Пушкіна «До моря»