Чому і від кого треба охороняти природу

Люди вважають себе господарями планети, забруднюють довкілля, а планета на це відповідає землетрусами, повенями і іншими стихійними лихами. Може, коли людство навчиться піклуватися не тільки про свій добробут, але й про довколишнє середовище, природа теж стане до нас більш прихильною і добрішою?

Дітям у школах з малечку розказують — завжди охороняйте природу, ресурси її є багатством країни та народу. Але ж чи всі знають що означає поняття «природа» та чим вона є для нас, чи не зашкоджуємо своїми діями природному багатству нашого краю? Багато

хто вважає, що природою є все навколо, але, скоріше за все, природою є весь Всесвіт, в якому люди є тільки однією з багатьох ланок, але ланкою самою активною. Всім відомо, що людина змінює процеси в природі тим, що змінює земельні рельєфи, створює нові, знищуючи старі русла річкам, копає озера, викопують корисні копалини, виводить нові види тварин і рослин при цьому знищує багато тих, що вже існували. Тварини, рослини внесені до червоної книги, здебільшого, зникли та зникають «завдяки» людині та її діяльності. Природу захищають закони держави, а така наука як екологія дає підказку як вирішити ті проблеми, які існують у природі. Але не всіх людей це хвилює і цікавить, тому що живуть вони тільки так, як це їх влаштовує і навіть якщо це шкодить довкіллю.

Про наслідки мало хто переймається, адже газ, вугілля й нафта не безкінечні, хоча дехто вважає, що це є й буде і потім Також мало кого хвилює те, що забруднюється повітря. Відходи виробництва та життєдіяльності людей, які потрапляють у водойми, отруюють собою все навколо: трави, які їсть худоба, воду, яку ми вживаємо, а прислів’я каже «не плюй в колодязь, може згодитися». Окрім того, вода з річок потрапляє у море, з якого ми їмо рибу.

Отже виходить, що захищати природу потрібно людям від них же самих. Наше перше завдання — це збереження природи, не шкодити їй, не забруднювати лісів, полів, річок. Багато людей після відпочинку на природі залишають після себе різноманітне сміття, не переймаючись тим, що ж буде далі з тими місцями, що ліс теж живий, що йому боляче і що без людської допомоги йому не звільнитися від бруду. Є й такі, що залишають палаюче вогнище, тим самим наражаючи довкілля на ймовірну пожежу.