В нашій сім’ї є кошеня, якого ми всі любимо. Я давно мріяв про домашню тваринку, однак мої батьки були проти. І ось одного разу в нашому під’їзді на сходах хтось жалібно плакав. Прочинивши двері ми побачили сіреньке маленьке кошеня з красивими майже синіми очима. Так в нашій сім’ї з’явився Кус-Кус.
Таке ім’я кошеня отримало тому, що спочатку воно ніяк не могло досхочу наїстися. Тепер Кус-Кус вже багато чого вміє та розуміє. Однак поки що воно не позбавилося негарної звички лізти на стіл. Коли тато з серцем його проганяє, Кус-Кус сідає під столом і заганяє кігтики нам в ноги. Так кошеня виражає свій протест.
Дуже полюбляє полювати за мотками ниток, коли мама, щось в’яже спицями. Спить кошеня зі мною. В моїх ногах. Коли лягаємо спочивати, воно моститься на перину щось собі муркочучи, а я його перекладаю в ноги. І так по декілька разів на ніч. Але мені приємно, коли я приходжу з школи, то кошеня мене зустрічає й треться об мої ноги. І щоб я за оцінки не приніс зі школи, Кус-Кус завжди радий мене бачити. Кус-Кус ‒ справжній друг.
Щоб моєму кошеняті було не сумно чекати нас з роботи, на Новий рік я загадав бажання, щоб батьки купили мені на мій День народження цуценя. Маленьке чорненьке. Поживемо, побачимо, чи збудеться моя мрія.
Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: ukrtvory@ukr.net, підтримайте розвиток сайту!
Твір опис моя оселя. Твір опис процесу праці малювання. Троянський міф читати скорочено. Цитатна характеристика анастазі де ресто роману гобсек. Чит чотири шаблі скорочено.
Домашні улюбленці