«Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: «А що ж мені даси, батьку?» Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: «Нехай буде пісня…» І стала пісня частиною життя України...» Не менше значення мали для українського народу й думи. Бо в піснях і думах — уся наша духовна міць, наша історія, наше майбутнє.
Візьмемо «Думу про Самійла Кішку». В ній розповідається про втечу народного героя, захисника Вітчизни, Самійла Кішки з турецької неволі. В його образі втілені кращі риси справжнього козака: сміливість, сила, кмітливість, волелюбність, які мають бути взірцевими для нащадків.
Дума «Хмельницький і Барабаш» розкриває образ великого українця — мудрого гетьмана, талановитого полководця, полум’яного патріота Богдана Хмельницького, протиставляючи йому образ зрадника Барабаша.
«Дума про Марусю Богуславку» змальовує образ справжньої української дівчини — ніжної, красивої, але водночас сильної, сміливої, здатної на самопожертву задля врятування своїх співвітчизників.
Дума «Світ великий, край далекий, та ніде прожити…» описує трагічні сторінки нашої історії, показуючи тугу й біль українського народу через зруйнування Запорозької Січі:
«А вже ж москаль Запорожжя кругом облягав… А вже ж москаль, а вже москаль Січ обступав… А москалі не дрімали, запал обдирали, А московськії старшини церкву грабували».
Тепер поговоримо про пісню. Багато віків вона супроводжувала українців протягом усього життя. Новонароджена дитина чула першу в житті й, мабуть, найкращу і найніжнішу пісню — материнську колискову. Підростаючи, вона сама починала співати пісні: навесні — веснянки, влітку — купальські, взимку — колядки, щедрівки тощо. Потім приходило перше кохання, а з ним — ліричні, задушевні пісні. Далі — весілля, яке, звичайно, не обходилося без пісень весільних. Родинне життя приносило нові радощі й клопоти, які виливалися у родинно-побутових піснях. І так — до самої смерті: у радості й у горі, крізь сміх і крізь сльози пісня була поруч із людиною.
Неперевершені пісні створив український народ про своїх героїв — запорозьких козаків. Кращі їхні риси — мужність, хоробрість, вірність рідному народові — відтворено в образі легендарного Байди.
Пісні й думи — це наша історія, традиції, втілення народної мудрості, духовності, моральності. Тому ми маємо цінувати їх, вчитися з них бути гідними синами і доньками своєї Батьківщини й передавати ці безцінні скарби наступним поколінням.