Поет і натовп у поезії Шарля Бодлера «Альбатрос»

Шарль Бодлер вважається засновник символізму. Разом із іншими французькими митцями намагався довести, що поезія є вищим мірилом і сфері літератури. Поезія повинна характеризуватися логічністю думки та досконалою формою.

Основою віршів Бодлера було осмислення буття людини у житті з філософської точки зору. Його збірка вийшла під назвою «Квіти зла», де в самій назві поет поєдную дві протилежності, одна з яких виражається у формі квітів, тобто символу чарівного, а друга у формі зла, тобто символи темної сторони життя.

Шарль Бодлер саме

в цьому протистоянні і вбачав людське життя, яке містило у собі темні та світлі сторони. І в його віршах це чітко зображується. Ця роздільність людини на темну на світлу сторони, проявляється у тому, що одна частина людини прагне посягнути Божу істину, гармонію, позитив та духовність, вдосконалити та піднести себе, а інша частина бажає звернутися до інстинктів на тваринному рівні, тяжіє до гріховної насолоди та скоєння підлих вчинків. Таку ж роздільність бачить у собі сам поет.

Бодлер відмежовує себе від інших людей. Це стало наслідком смерті його батька, з яким поет мав тісний зв’язок. Після смерті рідної

людини, матір Бодлера шукає щастя з іншим чоловіком, в результаті виникають напружені відносини між поетом та його вітчимом. Все це призводить до нерозуміння внутрішнього світу юнака.

Саме у поезії «Альбатрос» розкривається схожа проблема, а саме не сприйняття загального натовпу особи, яка не схожа на інших. Поезія «Альбатрос» розповідає про птаха, який був пійманий матросами і над яким знущались. Цей величний та чарівний птах у небі відчуває себе вільно та впевнено, але не землі стає вразливим та невпевненим.

Прекрасний птах після того, як його піймали заради розваги матроси, змушений терпіти сміх та знущання сірого натовпу, оскільки він слабший. Саме в цьому і полягає трагедія. І в нашому суспільстві люди поводяться жорстоко по відношенню людей, які не схожі на інших., які є не такими як всі. Сам поет відчув на собі схожу жорстокість, яка іноді не знає меж.

Отже, проблема натовпу та поета дуже яскраво розкривається у поезії «Альбатрос» Шарля Бодлера, який на власному досвіді зрозумів, якими жорстокими можуть бути люди по відношенню до особливої людини.