Скорочено “Слово про похід Ігорів”
Яким чином краще розкрити історію про Ігорів похід скориставшись зразками розповідей співця на ім’я Боян чи використовуючи сучасність? Завдяки Ігорю Святославовичу розум став сильним, терпким та витривалим, серде немов сталь, вигостреним та гарячим, за ним пішли всі хоробрі мужі на ворогів обороняти Руську землю.
Ігор все зачекався брата Всеволода, в якого вже давно запряжені швидкі та витривалі коні, а воїни готові відати за свого сміливого ватажка життя і полягти плечами і грудьми за матінку-країну. Подивився Гор на яскраве сонечко,
Настало сонячне затемнення, здійнявся шквал і галас. Половці з жахом побачивши нізвідки військо князя швидко перебралися до до Дону. Настав ранок і перемога була за дружиною Ігоря, який не роздумуючи забирає всі ворожі коштовності, тканини і одяг для того, щоб перебратися болотом на інший бік і поїхати з миром далі.
В суботу на небі проявляються чотири сонця видно,
Боян, оповідач «Слова» знову починає розповідь про Всеволода, який зараз знаходиться в обороні і робить все для того, щоб половці зупинилися. Надалі співець згадує давні події і таким чином починає розповідати про більш давні події.
В той час війни були тривалими і жахливими, але такої як зараз ніхто ще не бачив, кров ллється рікою, світ потьмарився. З самого початку половці не здають своїх позицій, голови летять в усі боки.
Ігор робить все для того, щоб захистити рідну землю від набігів ворогів. Він гостить спис и виступає разом з військом. Брати його підтримують, вважаючи, що набагато краще щоб тебе вбили аніж полонили.
Але князі виходять мудро зі складної ситуації, вони наставляють свої війська на перемогу, роблять все для того щоб пришвидшити події і розвернути їх в свій бік.
Ігор, як мудрий полководець приймає рішення повернути армію назустріч братові, який вже страждав під сильним натиском ворога. Фінал настиг всіх на Каялі де було вбито Всеволода, велика кількість дружини опинилася в полоні.
Боян веде розповідь про те, що вся починають тужити за воїнами, землі руські занепадають, племя приходять і розкрадають все те, що ще залишилося. Жінки тужать, Київ здригається від ридань.
Якби Всеволод та Ігор були дружніми між собою та не воювали як брати, то всього негативу можна було запобігти. З усіх братів лише Святослав розумів, що треба ще в зародку призупиняти подібне що і робив. Крім того, князь був рішучим в свої діях з ворогами половцями за що мав шану від німців та греків, а також венеційців та морав.
Разом з тим, Ярославна в Путивлі тугує за чоловіком і всіми воїнами, які полягли під час того кривавого бою. Вона благає природні стихії як то: вітер, Дніпро-Славутич, сонце та море дати їй сили пережити цю трагедію і запитує про справедливість життя і долі, не розуміє чому було забрано найкращих мужів, синів і чоловіків країни Русі.
Жінка в усі часи була шанованою у багатьох народів, бо це берегиня домашнього вогнища, мати, яка народила на світ, кохана дружина, сестра. В творі розкриваються всі суттєві зміни, яскравість і виваженість подій.
В зв’язку з тим що Ярославна здригається від плачу не лише за коханим чоловіком, а і за іншими чоловіками можна сказати про широту душі і серця красуні, її благородство, витривалість. Завдяки цьому яскравому образу ми розуміємо, що всі руські жінки мають подібні якості добра, ніжності, благородства.
Ця розповідь розкриває всю відвагу князів Київських, акцентує увагу на то, що братерська любов може робити чудеса, але ж вона повинна бути справжньої і без заздрощів, змагань.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Розповідь як я допомагаю мамі.
Скорочено “Слово про похід Ігорів”