Home ⇒ 💗Симоненко Василь ⇒ Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка)



Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка)

Василь Симоненко — великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір.

В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав онукові не тільки казки, він наставляв його у житті:

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Очі твої — одні. Блискавично

промайнуло дитинство, і ось уже Василь — студент Київського університету. А з серця просяться на папір, до людей щирі та привітні вірші. Й увічнюються в цих віршах до щему рідні люди — дідусь, мама, родичі, односельці. Вони ж бо і є Народ.

У Симоненкових рідних Біївцях жила маленька, майже непомітна бабуся. Звали її Онисею. Жила сама-самотою: три сини, три орли загинули на фронті, їй поет присвячує свій вірш «У баби Онисі було три сини»:

Щоб знали майбутні предтечі

В щасливій і гордій добі:

їх горе на утлії плечі

Онися взяла собі. Якби не складалося життя Василя, а юність брала своє, весняними

вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає у скронях, ніжним квітом любові спалахує в серці. І те п’янке, юне, солодке переливається в чарівну поезію:

Вітер пісню співа стоголосо.

Але раптом в екстазі німім

Зупинивсь біля тебе і млосно

Зазітхає у волоссі твоїм. Василь любив правду, ненавидів зло. Умів любити так щиро, ніжно, самозречено, як ніхто на світі:

Ображайся на мене, як хочеш.

Зневажай, ненавидь мене —

Все одно я люблю твої очі

І волосся твоє сумне. Умів Василь Симоненко і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою і рядками своїх віршів, і друкованими статтями. Це накладало свій відбиток. Тяжко жилося поетові такої громадянської мужності. Оті відгодовані демагоги і брехуни не могли подарувати йому такого нечуваного вільнодумства, простити правду. І не прощали… Похмура політична зима дедалі лютішала. Побільшало цькувань, наклепів, звинувачень. В цей час Симоненко звіряється лише своєму щоденнику. Він пише про те, що втрата мужності — це втрата людської гідності, котру він ставить понад усе. Навіть над самим життям. Але скільки людей рятували своє життя в нікому непотрібному животінні.

На 28-му році згасла Симоненкова зоря, та навіки він залишився з нами, і його любов і мука, його радість і гнів, його вогненна поезія з нами:

Україно! Ти моя молитва,

Ти моя розлука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права. Поет вірив, що проллється він крапелькою крові на українське священне знамено — і спалахне яскраве світло. Саме тому, що він жив, любив і ненавидів, страждав і згорів за рідну землю, за народ, Батьківщина повік не забуде його.

Симоненко сьогодні — символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління:

Син мужицький. Золоте коріння.

Одчайдушна блискавка брови.

Спалах — і холуйське павутиння

Запалив пожаром голови.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір українська мова.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Мотиви лірики Василя Симоненка Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя і запалив свою неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Він назавжди вписаний в історію рідної літератури, та водночас він завжди є і буде її злободенною сучасністю, її сподіваною прийдешністю. Один з найталановитіших виразників дум...
  2. Образ України в поезії Василя Симоненка У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів — І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди — цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів....
  3. Мої роздуми над поемою Симоненка «Казка про дурила» В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси — і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав «ні ....
  4. «Я воскрес, щоб із вами жити…» (В. Симоненко) У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України....
  5. За творчістю Василя Симоненка Непогасна зоря В. Симоненка Так писав Василь Андрійович Симоненко — великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою:...
  6. Роздуми над творчістю Василя Симоненка На долю талановитого поета, справжнього «витязя» молодої української поезії випало чимало поневірянь. Його життя обірвалося так рано, але було дуже плідним. На жаль, від нас часто йдуть люди, які мають справжній талант. Симоненкова зоря була яскравою, а перлинки його поезій западають у душу добірним зерном. Поет нагадує нам, що ми є частинкою великого народу, впевнено...
  7. Твори з української мови для 5 класу Велична пісня Одним з атрибутів державності нашої країни є офіційна урочиста пісня – Національний Гімн «Ще не вмерла Україна». Авторами його були наддніпрянець і галичанин – П. Чубинський та М. Верби цький. Гімну властива широта осмислення історичної долі народу та надія на його духовне відродження....
  8. Правозахисний світогляд поета (за поезією Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина») Вірш «Ти знаєш, що ти — людина» входить до останньої прижиттєвої збірки поета «Земне тяжіння» (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства», «Розвели нас дороги похмурі», «Земле рідна! Мозок мій світліє....
  9. Твори з літератури для 8 класу Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко,...
  10. «Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…» (за поезією. Симоненка) Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана — Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика — особлива сторінка творчості митця....
  11. Твори з літератури для 7 класу Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни....
  12. Уроки справжньої любові (За творчістю В. Симоненка) Любов — найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов — це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв...
  13. Трагічна доля Василя Стуса Василь Стус – це ім’я сьогодні відомо всім. Але трохи більше десятка років тому це ім’я було під суворою забороною. Це ім’я пов‘язували з загрозою для країни. Це ім’я викликало почуття страху у правителів, але не у простих людей. Так ким же був Василь Стус,...
  14. Війна народна (за творами О. Т. Твардовського) В творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі «Василь Тьоркін» А. Солженіцин писав про нього: «Але з часів фронту я відзначив «Василя Тьоркіна» як дивовижний успіх....
  15. Василь Симоненко. Доповідь про поета Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна....
  16. Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю (За поезією В. Симоненка) Душевні сили людини невичерпні, коли їх освячує любов. Найвищим проявом любові є, на мою думку, материнська любов, любов дітей до батьків, з якої природно витікає пошана «до свого роду і народу», піклування про їх добробут, здатність і готовність стати на їх захист у скрутну чи трагічну годину....
  17. Хто такі поети-шістдесятники? Вони вийшли з одного кореня, від тої верби, від калини, від маминої вишні. Вони вийшли з часів «відлиги», з того титанічного й нелегкого часу, коли перші паростки правди почали пробиватися на українській землі після часів довгого крижаного сталінського завою....
  18. Людина на яку я хочу бути схожою Якщо людина досить розумна, то вона час від часу займається самовихованням. Читає книжки, розмовляє з дорослими, радиться, аналізує свої вчинки. І часто обирає когось більш ідеального, ніж вона сама і намагається бути схожим на свій ідеал....
  19. Сила синівської любові (за творчістю Володимира Сосюри) Українська поезія щедра на таланти, на прекрасних і задушевних поетів. Одним з них є поет, якого я відкрила(в) для себе – це Володимир Сосюра. Коли я згадую його ім’я, відразу постають в уяві білопінне цвітіння садів, «солодкий дух акацій», «золоті поля», «васильки у полі»,- і вся, вся наша запашна, вишнева, сонячно усміхнена Україна....
  20. «Тричі мені являлася любов…» (автобіографізм збірки Івана Франка «Зів’яле листя») Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів’яле листя»? Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов....


Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка)

←
→