Твори на «вільні» теми в старших класах

Основні вимоги до творів на «вільну» тему
1. Відповідність змісту обраній темі.
2. Розкриття теми в логічній послідовності.
3. Показ знання мови і літератури.
4. Поєднання змісту твору з історичним процесом.
5. Виявлення своєї особистості при написанні роботи, власного ставлення до зображуваних подій.
6. Форма викладу – довільна: публіцистична, нарисова, роздуми, спогади, звертання.
7. Вияв адаптації до умов суспільного життя.
8. Вияв ерудиції, спостережливості, творчої уяви.

План підготовки до письмової

роботи
1. Дібрати тексти тематично співзвучних художніх творів.
2. Оформити тезаурус критичних та публіцистичних статей на обрану тему.
3. Виділити й перечитати окремі місця художніх творів, добираючи цитатний матеріал:
образ –    кульмінаційний момент –
деталь-    авторські відступи –
опис –    міркування героїв –
цікаві міркування –    оцінка критиків –
колізії –
4. Зробити виписки тропів з окремих художніх текстів: епітети –    метафори – порівняння –                   афористичні вислови – фразеологізми –    приклади поетичного синтаксису –
5. Зробити виписки точних висловів відомих політиків, діячів культури, науковців.

Тематика творів
Коли для письмової роботи дається кілька тем на вибір, то слід подумати над кожною. Варто уявити, бодай в загальних рисах, весь майбутній твір, і тоді буде ясно, яка з тем справді може бути вами розкрита.
«Вільні» теми формуються переважно навколо таких суспільно-політичних та морально-етичних понять, як Україна, відродження національної самосвідомості, вибір майбутньої професії, милосердя, дружба, добро, віра тощо.
Пропонуємо приблизну тематику творів, яка найчастіше подається у вигляді відомої фрази, афористичних висловів, наприклад:
«Сковороди кобзарська палиця Скалічені замінить крила».
(Є. Маланюк)
«Віки летять, а в неозорім морі Єдине сонце для землі горить, І всі колись з’єднаються в просторі -Людина, звір, і квітка, і блакить».
(П. Филипович)
«Зберігає мова калинова На гронах дивних свіжості росу, В майбутнє музикою слова Нести душі народної красу».
(Д. Білоус)
«Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні…»
(В. Стус)
«Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік…»
(В. Симоненко)
«О краю мій, моє кохання! Лани широкі, гір шпилі!
0    сльози Рідної Землі! Вас не забути до сконання!»
(С. Черкасенко)
«Минуще все. Лиш слово не мине
1    та любов, що смертю смерть долає». (М. Ткач)
З колискової пісні починається світ людини до добротворен й снаги.
«Берегти матір – означає піклуватися про чистоту джерел з якого ти пив з першого свого подиху й питимеш до останньо миті свого життя…»
(В. Сухомлинський)
У всякого своя доля І свій шлях широкий.
(Т. Шевченко)
Таким чином, тема осмислена й вибрана. Користуйтеся алгоритмом підготовки до творчої роботи.
Підготовчий етап роботи
Чернетка – один з необхідних предметів підготовчої роботи до написання творів. Складання плану, запис власних думок у логічній послідовності, фактичного матеріалу виконується на чернетці. Тут же можна викреслити зайве, дописати потрібне, переставити речення чи абзаци. А переписуючи пізніше твір набіло, надається можливість виправити написане, удосконалюючи текст.
Переписування – найкращий самоконтроль.
План
Наступним елементом навчальної роботи над твором, після вибору теми й осмислення її, є складання плану. Це один з найнеобхідніших компонентів роботи. План мусить спрямовувати не тільки зміст письмової роботи, а й її композицію. Він надає творові чіткості, стрункості, повноти й довершеності і, врешті, є контурним твором.
Необхідно дотримуватися правил, що відображають закони діалектичного мислення. Найважливішими з них є:
1. План віддзеркалює або передбачає зв’язок предмета, що розглядається, з оточенням.
2. План повинен відображати розвиток предмета, подій, що відтворюються.
3. План допомагає розглядати певний предмет у єдності форми та змісту.
Пункти плану складають розоповідними або питальними реченнями чи цитатами.
Плани бувають простими й складними. Наприклад, таким є план до твору на тему «Ми матір називаємо святою»:
1. З добра і любові створена Матір.
2. Пошана до матері – провідна ознака нашого менталітету.
3. Найніжніша музика маминої колискової.
4. Прекрасне материнство, оспіване поетами.
5. Святкування Дня Матері.
6. Мати – найкраща різьбярка сердець великих і характерів сильних.
Складний план має три частини. Вступ – передісторія розповіді, що розвивається в основній частині. Вступ має підготувати до сприймання викладу. Тут доцільно розповісти про історичні події зображуваних в основній частині подій; життєву основу конфлікту, що буде розв’язаний; факти з біографії письменника, які глибоко розкривають перипетії твору, тощо.
Основна частина – сформульована у вигляді заголовка теза, яку треба довести. Вона розчленовується на кілька пунктів, які, в свою чергу, можуть поділятися на підпункти, що деталізують думку.
Висновок – підсумок написаного, що витікає з основної частини. Тут доречно наголосити на значенні художнього твору чи образу, висловити своє ставлення до зображуваних подій.
Такий, наприклад, має вигляд складний план до теми «У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне».

I. «Не зневажай душі своєї цвіту». (Леся Українка).
II. Утвердження єдності праці й краси в житті людини.

1. Щастя творчої праці.
2. Краса рідної природи.
3. Роль мистецтва в житті людини.
4. Культура української мови.
5. Краса вірності Вітчизні.

III. «Життя без праці – злодійство, життя без мистецтва –
варварство». (Народна творчість)
Слід зазначити, що на вступних іспитах до вузу складання плану твору не є обов’язковим. Однак, як допоміжний, цей прийом досить ефективний.
Цитатний матеріал
Цитатою називається уривок з будь-якого тексту, що наводиться на підтвердження або у розвиток висловлюваної думки чи для уточнення, пояснення її. Як різновид прямої мови цитати беруться в лапки. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові. Віршові цитати, що виносяться в окремі рядки і виділяються інтервалами, у лапки не беруться.
Кількість чи наявність цитат у творі не нормована. Підбір цитатного матеріалу повинен чітко висловлювати провідну думку, органічно повинні бути пов’язані з темою твору. Тому зловживати цитатами не слід, бо загубиться чіткість власних думок.
Побудова твору
Кожна творча праця складається з трьох логічно пов’язаних частин: вступу – тези; основної частини – стрункої системи логічних доказів; висновку – узагальнень власного бачення шляхів розв’язання основних проблем.
Необхідно кожну думку починати з нового рядка, відступивши від його початку на три букви. Між абзацами повинен бути смисловий, логічний зв’язок. Рядки дописуються до краю, переносів не слід уникати.
Загалом, написаний твір композиційно будується струнко з дотриманням цілісності й пластичності. При написанні твору не бажано захоплюватися суб’єктивним аналізом проблем, забуваючи про використання літератури.
Типові помилки у письмових роботах
Помилки, що зустрічаються в творчих роботах, можна згрупувати за певними ознаками:
1. Змістові.
2. Композиційні та логічні.
3. Орфографічні та пунктуаційні.
4. Стилістичні.
5. В оформленні робіт.

Причиною помилок у змісті найчастіше є нечітке уявлення теми, наявність фактичних помилок, що пов’язані із слабкою орієнтацією в деяких історичних чи політичних питаннях.
Композиційні та логічні помилки виникають внаслідок відсутності органічного зв’язку висновку з темою та ідейним змістом твору, а також через відсутність мотиваційного переходу від основної частини до висновку. Нерідко зустрічається відсутність смислового зв’язку однієї частини з іншою та окремих думок в основній.
Орфографічні помилки найчастіше зустрічаються на правила подвоєння приголосних; вживання великої літери; правопису сумнівних приголосних у коренях слів, префіксів пре-, при-, 3-, С-, відмінкових закінчень порядкових числівників, прислівників, часток не, ні, суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк- тощо.
Пунктуаційні помилки: відсутність тире між підметом і присудком у простих реченнях; зайві коми між однорідними членами речення; відсутність коми при вставних та вставлених конструкціях; дієприкметникових та дієприслівникових зворотах; відсутність коми перед сполучником і в складносурядному реченні; помилки при прямій мові, відсутність двокрапки після слів автора, коми та тире – після прямої мови тощо.
Стилістичні помилки найчастіше зустрічаються у відмінкових закінченнях іменників (особливо у родовому відмінку); чергуваннях у-в, й-і; при керуванні й узгодженні слів, порушенні порядку слів у реченні; неправильний підбір місця для дієприслівникового звороту; пропуск або зайве використання слів; тавтологія; використання діалектизмів та русизмів, штампів; одиничним поняттям надається порядковий номер; невміле використання ступенів порівняння прикметників; повтори сполучників та сполучних слів тощо.
Оформлення робіт має, звичайно ж,.опосередковане значення, але ігнорувати ретельність при написанні теж не можна. Тому писати красиво, працювати над почерком необхідно, бо письмо ще залишається й засобом спілкування між людьми.
Завершальний етап роботи
При перевірці творчої роботи необхідно враховувати такі чинники:
– відповідність написаного обраній темі;
– доцільність використання епіграфа;
– дотримання правил побудови тексту: вступ, основна частина, висновок;
– пропорційність частин твору;
– доречність цитат, їх оформлення;
– обсяг твору;
– відсутність фактичних, логічних, стилістичних помилок;
– відсутність орфографічних та пунктуаційних помилок.
Після цієї роботи доцільно охайно переписати твір на чистовик.
Написання творів на «вільні» теми збагачують знанням законів життя, допомагають виявляти самостійність у судженнях при аналізі певних явищ та подій літературного та суспільного матеріалу.