Home ⇒ 💗Тичина Павло ⇒ Мотиви ранньої лірики Павла Тичини



Мотиви ранньої лірики Павла Тичини

Творчий шлях П.Тичини позначений болісними роздумами, тривожними передчуттями, художніми вершинами і невдачами. Однак в історії української літератури постать співця «Сонячних кларнетів» не має собі рівних — за глибиною осягнення гармонії світу і його дисонансів, за емоційністю, символічною наповненістю подій та оригінальністю віршованих інтонацій.
Перша збірка П.Тичини написана ніби на одному подиху, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги і захоплення світом, його гармонією. Передусім це характерно для

пейзажних мініатюр, у яких звучить мотив замилування людини природою з її огромом звуків, барв, тонів і відтінків. Ліричний герой залишається наодинці з нею і всесвітом, за ними вивіряє свої душевні порухи, найтонші, найніжніші. Його внутрішній світ відкритий навстіж сонцю, радості, багатогранності й мінливості настроїв гаїв, полів, світанків. Поезія «Гаї шумлять…» починається з двох паралелізмів:

Гаї шумлять — я
слухаю. Хмарки
біжать — милуюся.

Поєднання у них слухового і зорового образів увиразнює думку про єдність людини і природи. Відтворюючи цю гармонію, поет вживає точні і влучні порівняння

(«купаючи мене, мов ластівку», «неба край — як золото», «горить-тремтить ріка, як музика»). П.Тичина уже в цій поезії щедро використовує персоніфікації, цей улюблений прийом (дзвін «думки пряде», «мріє гай над річкою»), який ще більше посилює відповідність пейзажного малюнка настроям ліричного героя. Природа мінлива і рухлива (поет підкреслює це багатоманіттям дієслів — шумлять, біжать, гуде, пряде, мріє, горить).

Суголосна людська душа, яка вкрай схвильована, чекає на щось нове, незвідане, тому й мова поета — уривчаста, у ній спостерігаємо поєднання інколи різнорідних або ж безпосередньо не пов’язаних між собою понять. Поезія «Гаї шумлять…» вражає і музикальністю, і повною гармонією у змалюванні почуттів людини й настроїв природи.

Тривожним чеканням і сподіванням оновлення позначений вірш «Арфами, арфами…», в цілому побудований на оптимістичних акордах. Поет відчуває себе в обіймах всесвіту, і його ліричний герой прагне пізнати себе, своє місце в житті, свій нерозривний, органічний зв’язок з природою. Емоційно промовиста персоніфікація весни як дівчини, закосиченої квітами, з перлами роси, співом жайворонка, дзвоном струмків і музикою гаїв доповнюється іншою, протилежною нотою — тогочасного громадського життя:

Буде бій
Вогневий!
Сміх буде, плач буде…
Перламутровий…

Подібні настрої — оптимістичне сприйняття світу й очікування чогось нового, незнайомого — притаманні й поезії «Там тополі у полі…»:

Йду в простори я, чулий, тривожний
(Гасне день, облітає, мов мак).
В моїм серці і бурі, і грози,
Й рокотання — ридання бандур…

Образ тополі, такий поширений у народнопоетичній творчості, у цьому вірші символізує високість людського духу, його’ поривання до волі, до щастя. Поет звертається до цього образу й у вірші «Світає…»:

Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, в туман
загорнувшись, далекі тополі в душі вигравають
мінорную гаму.

У цих рядках відчуваємо певний дисонанс: чому лагідність і привабливість літнього ранку, картина його народження викликає сум, мінорні настрої, такі несподівані, алогічні для симфонії світання? Поет пояснює це в останній строфі поезії, оригінально використовуючи образ мечів, активізуючи ним асоціативне мислення читача. «Промінням схід ранить ніч, мов мечами», — таким поетичним виразом П. Тичина малює «роботу» сонця, цього володаря дня, порівнюючи його проміння з мечами. Водночас автор і в цій поезії залишається самим собою. Природа для нього — не самоціль, а засіб пізнати внутрішній світ людини. Тому він і вдається до паралелізму:

Підхоплююсь з ними і я, посвіжілий.
О глянь, що над нами!
Розкраяно небо — мечами, мечами…

Вдруге повторений образ мечів, коли П. Тичина в останніх рядках згадує про ліричного героя, набагато місткіший, ніж попередній. Мечі — не тільки проміння, а й зброя суспільних змагань, бур, гріз, яка розкраяла небо, цей храм природи. Так поєднуються у ранній ліриці поета радість і сум, сміх і плач, гроза і тиша. Так виявляється уміння митця слова проникливо читати і книгу природи, і людську душу.
Не можна не згадати ще одну поезію раннього П.Тичини — «Ой не крийся, природо…» Ця лірична мініатюра присвячена осені.

Але яку гаму людських почувань вона викликає! Адже і в народній поезії, і у свідомості звичайної людини ця пора року уособлює зрілість і непоправну втрату сил буяння, розквіту, молодості; щедрість і поступове згасання, відмирання усього живого, переходу його в інший стан. Поет використовує ці контрасти, коли протиставляє осінь і літо з його бурями, громами, купальськими ночами. Натомість — безгоміння, сон, сум, смуток осінній, позолота кривава, тумани, які породжують тугу. І раптово — зміна настрою:

Тільки зірка упала…
Ой там зірка десь впала, як згадка.
Засміялося серце у тузі!
Плачуть знову сичі… О, ридай же, молись:
Ходить осінь у лузі.

Усім відомо, що коли падає зірка, треба загадати бажання, і воно обов’язково здійсниться. Чи ж не тому «засміялося серце у тузі»? Це — несподіваний образ-оксиморон, тобто поєднання різко контрастних понять, які за логікою думки ніби несумісні, але в художньому тексті дають нове уявлення. У П. Тичини цей художній засіб вплетено у метафору-персоніфікацію. Подібні творчі знахідки поета не ускладнюють його вірш, а, навпаки, кристалізують думку, яка трансформується від першого рядка до останнього. Так, осінь — це смуток, але й ласкава, чарівна пора роздумів і надій.


1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Чи є актуальним образ гобсека сьогдні.

Якщо у вас є готові твори, присилайте їх нам будь ласка за адресою: [email protected] , підтримайте розвиток сайту!

Схожі твори:
  1. Твори з української мови для 6 класу Коштовні самоцвіти народу Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів....
  2. За творчістю Павла Тичини Чим близька нам лірика П. Г. Тичини? Тичина — один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів — ліричний вірш «Матері забуть не можу»....
  3. Павло Тичина. Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом — Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П....
  4. Особисті міркування. Трагедія генія: в чому вона? Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-гіолітичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX сторіччя, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний...
  5. Романтичні ідеали національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Як мало ми знаємо «невідомого» Тичину, як мало ми знали «епоху Тичини». По-справжньому «епоху Тичини» ми можемо зрозуміти лише тепер, коли відомо більше історичних фактів. І якщо ж ми по-новому дивимось на історію, то по-новому потрібно дивитися і на літературу. Тичина з’явився у той час, коли із безкрайої стихії тривалого національного потоку засяяла зірка надії....
  6. Ідейно-тематичне багатство збірки Тичини «Сонячні кларнети» Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз — коли появляється на світ, другий — коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою «Сонячні кларнети», яка принесла йому славу і визнання....
  7. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини «Сонячні кларнети» Павло Тичина — видатний український поет, публіцист, перекладач, вчений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб....
  8. Твори з української мови для 5 класу Велична пісня Одним з атрибутів державності нашої країни є офіційна урочиста пісня – Національний Гімн «Ще не вмерла Україна». Авторами його були наддніпрянець і галичанин – П. Чубинський та М. Верби цький. Гімну властива широта осмислення історичної долі народу та надія на його духовне відродження....
  9. Інтимна лірика Павла Тичини Павло Григорович Тичина — класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України — усе це органічно входить в наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю....
  10. Твори з літератури для 8 класу Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко,...
  11. «Скорбна мати» — апофеоз скорботи, реквієм над тисячами невинних жертв революції Вже понад вісім десятиріч звучить у світовій літературі могутній, титанний голос Павла Тичини. Його рання лірика полонила читачів душевно-ліричними картинами природи, незвичайними барвами, музичністю....
  12. Відкриваю свого Павла Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися «Сонячні кларнети» (1918), «Замість сонетів і октав», «Плуг» (1920), «В космічному оркестрі» (1921), «Золотий гомін» (1922), «Вітер з України» (1924)....
  13. Творчість Тичини Творчість Павла Тичини органічно злита з історією України. Велика любов до своєї України надихала співця на працю, на творчість. Вірш «Блакить мою душу обвіяла» — один з найніжніших ліричних творів раннього Тичини....
  14. Глибина i щирiсть почуттiв закоханостi, вiрностi, свiтлої радостi у вiршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та I. Франка: «…цiлий всесвiт їхнi душi творчо поглинали — i водночас на всесвiт свiтили самi…» Подiбне можна сказати i про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригiнальний та, на жаль, майже зовсiм неоцiнений прозаїк i публiцист, цiкавий критик та лiтературознавець — таким був...
  15. Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує....
  16. Хто він: геній чи пігмей? (до творчої особистості П. Тичини) Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку — «Ви знаєте, як липа шелестить», «О панно Інно....
  17. Мотиви лірики Олександра Олеся Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) належить до покоління письменників, які з’явилися в українській літературі на початку XX століття, коли ще жили і творили Франко, Коцюбинський і Леся Українка....
  18. Твори з літератури для 7 класу Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни....
  19. Мотиви лірики Василя Симоненка Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя і запалив свою неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Він назавжди вписаний в історію рідної літератури, та водночас він завжди є і буде її злободенною сучасністю, її сподіваною прийдешністю. Один з найталановитіших виразників дум...
  20. Образ України в поезії Василя Симоненка У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів — І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди — цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів....


Мотиви ранньої лірики Павла Тичини

←
→