Основні теми лірики Миколи Некрасова

Поет Микола Олексійович Некрасов був самим відомим та популярним в Росії в середені ХІХ ст.. Його поезія різноманітна, але має спільний корінь – йде від самого серця та не може залишити байдужим навіть непохитних людей.

В своїй поезії Некрасов всіляко душею і серцем показує любов до народу, він разом із простим людом радіє та сумує. Болісно переживає всі тяготи життя бідних селян. Всі свої емоції і почуття, поет викладає у свої чудові вірші. Майже у всіх творах поета присутні ліричні почуття, в особливості – любов. Любов до рідного краю, до

батьків, до народу. Хотілося б відмітити про те, що Некрасов був людиною, який дотримувався суворих моральних принципів.

Наприклад, у вірші „Моральна людина”, автор чітко показує ті важливі принципи, за якими він проживає своє життя: „Живя согласно с строгою моралью, Я никому не сделал в жизни зла…”. Але необхідно сказати про те, що у поета була власна мораль, яка різнилася від моралі іншого люду. Прочитавши цей вірш до кінця, можна зрозуміти, що назва твору носить характерний іронічний сарказм. Але, заради справедливості, необхідно відзначити те, що все ж таки поет мав велике серце й досить самотню душу.

Окреме

місце у творчості Некрасова віддається збірнику про любов. Але й тут поет відрізняється від інших авторів тим, що не звеличує дане почуття, а навпаки, описує його, як звичайне земне. Тому, у ліриці поет висвітлює всі ті складні взаємовідносини, які виникають між двома люблячими серцямиЛірика цього видатного поета змушує замислитися над тим, що життя дається людині лише тільки раз.

Прожити його необхідно так, щоб не було соромно перед своєю совістю. А для того, щоб навчитися жити – необхідно більше звертатися до порад Некрасова, які викладені у його ліричній поезії.